Нові схеми шахраїв в Україні: як злочинці полюють на ваші гроші, дані та навіть біометрію
Телефонні аферисти, фейкові банки та «добрі старенькі»: чому соціальна інженерія стала головною зброєю шахраїв
Суспільство · Автор: Олександр Боднарюк ·
Україна вже кілька років поспіль залишається однією з країн, де активно діють організовані шахрайські мережі. Щодня тисячі громадян отримують дзвінки від псевдопрацівників банків, повідомлення про вигадані виплати, фальшиві пропозиції роботи або прохання терміново підтвердити особисті дані.
Проте найбільш небезпечним є те, що сучасні шахраї дедалі рідше намагаються «зламати систему». Натомість вони зламують людську довіру.
Експерти з кібербезпеки називають це соціальною інженерією — комплексом психологічних методів, які змушують людину добровільно передати гроші, паролі, коди підтвердження або навіть власні біометричні дані. За даними української кіберполіції, більшість фінансових втрат громадян пов'язана саме з такими маніпуляціями, а не з технічними зломами банківських систем.
Останнім часом в соціальних мережах та серед фахівців з безпеки почали активно обговорювати ще одну тривожну тенденцію — використання людської доброти для збору біометрії.
Ще кілька років тому типовий шахрайський дзвінок виглядав досить примітивно:
— «Добрий день, це служба безпеки банку. З вашої картки намагаються зняти кошти.»
Сьогодні схеми стали значно складнішими.
Зловмисники можуть знати ім'я людини, номер телефону, банк, яким вона користується, а іноді навіть останні операції по картці. Частина цієї інформації потрапляє до них через витоки даних, фішингові сайти або купівлю баз даних на чорному ринку.
Нещодавно в Україні поширилася схема, коли громадянам телефонують нібито від імені банку та повідомляють про «підозрілий вхід» у мобільний додаток. Людину переводять на «спеціаліста служби безпеки», який переконує терміново переказати кошти на так званий «безпечний рахунок». Насправді гроші потрапляють безпосередньо до шахраїв.
Причина проста: авторитет.
Психологи давно довели, що люди схильні довіряти особам, які асоціюються з владою або професійною компетентністю. Саме тому шахраї використовують образ банківського працівника, співробітника поліції, кіберполіції, мобільного оператора чи державної установи.
Кіберполіція неодноразово наголошувала: справжні банки ніколи не просять клієнтів повідомляти CVV-коди, одноразові паролі з SMS або повні реквізити карток по телефону.
Однак злочинці майстерно створюють атмосферу паніки:
«Ваш рахунок зламують прямо зараз»;
«На вас оформлюють кредит»;
«Не кладіть слухавку, часу немає»;
«Потрібно терміново підтвердити особу».
Саме стрес позбавляє людину здатності критично мислити.
Останніми роками банки, державні сервіси та мобільні додатки дедалі активніше використовують біометричну аутентифікацію:
відбиток пальця;
розпізнавання обличчя;
голосову ідентифікацію;
підтвердження особи через камеру смартфона.
Для користувачів це зручно. Але для шахраїв біометрія стає надзвичайно цінним ресурсом.
Науковці та спеціалісти з кібербезпеки вже попереджають про ризики використання штучного інтелекту та технологій deepfake для обходу окремих біометричних систем захисту.
Саме тому будь-яка спроба отримати фото вашого обличчя, запис голосу або відбитки пальців повинна викликати підвищену увагу.
Останнім часом в мережі поширюються розповіді про нову схему.
Суть виглядає так:
До перехожого підходить літня людина та просить допомогти розблокувати телефон або увійти до певного додатку. Людина, бажаючи допомогти, прикладає свій палець до сенсора смартфона або дивиться в камеру для підтвердження входу.
Після цього зловмисники нібито отримують чужі біометричні дані.
Станом на сьогодні офіційних підтверджень масового поширення саме такої схеми в Україні немає. Однак фахівці зазначають, що сама ідея використання людської довіри для збору біометрії цілком відповідає логіці сучасної соціальної інженерії.
Важливо розуміти: прикладання пальця до чужого смартфона не означає автоматичну крадіжку вашого відбитка. Біометричні системи сучасних телефонів зазвичай не зберігають повноцінне зображення відбитка, а працюють із математичними шаблонами.
Проте ризик може виникати в інших ситуаціях:
коли людина встановлює свій відбиток у чужому пристрої;
коли погоджується пройти біометричну перевірку на невідомому сайті;
коли фотографується для сумнівних сервісів;
коли записує відео чи голос за інструкцією незнайомців.
Такі дані потенційно можуть використовуватися для подальших шахрайських операцій або створення цифрових підробок.
Більшість людей вважають себе достатньо обережними.
Саме тому злочинці рідко просять гроші одразу.
Спочатку вони формують довіру:
представляються працівниками банку;
виступають від імені державних органів;
просять допомогти;
викликають співчуття;
створюють відчуття терміновості.
Кіберполіція зазначає, що соціальна інженерія залишається одним із головних інструментів сучасних фінансових шахраїв.
Людина переконана, що контролює ситуацію, але фактично виконує всі інструкції злочинців добровільно.
Шахраї телефонують та повідомляють про необхідність встановити «оновлену версію» банківського додатку. Потім надсилають посилання на підроблену програму, яка викрадає дані користувача.
Перевипуск SIM-карткиОтримавши контроль над вашим номером телефону, злочинці можуть відновлювати паролі, входити до банківських додатків та навіть оформляти кредити.
Фейкові соціальні виплатиУ Viber та інших месенджерах громадянам надсилають повідомлення про нібито державну допомогу та просять повідомити код підтвердження. Після цього акаунт або персональні дані можуть потрапити до шахраїв.
«Легка робота в інтернеті»Людині пропонують заробіток без досвіду та вкладень. На початку можуть навіть виплачувати невеликі суми, щоб викликати довіру, а потім виманюють значно більше грошей.
«Оренда банківської картки»Під виглядом підробітку громадян залучають до схем відмивання коштів, перетворюючи їх на так званих «грошових мулів».
Фахівці рекомендують дотримуватися кількох простих правил:
Ніколи не повідомляйте коди з SMS стороннім особам.
Не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень.
Завантажуйте додатки лише з офіційних магазинів.
Не проходьте біометричну перевірку для невідомих сервісів.
Не дозволяйте незнайомцям користуватися вашим телефоном.
Пояснюйте літнім родичам сучасні шахрайські схеми.
Перевіряйте будь-яку інформацію через офіційні канали банку або установи.
При підозрі на шахрайство негайно звертайтеся до банку та кіберполіції.
Сучасне шахрайство вже давно перестало бути історією про випадкових аферистів. Сьогодні це добре організовані групи, які використовують психологію, цифрові технології та навіть штучний інтелект для отримання доступу до грошей і персональних даних громадян.
Особливо небезпечним є те, що головною ціллю стають не комп'ютери чи банківські системи, а сама людина. Її довіра, співчуття, бажання допомогти або страх втратити власні кошти.
Саме тому найкращим захистом залишається не лише сучасний антивірус чи складний пароль, а критичне мислення. Якщо незнайомець просить терміново виконати певну дію, повідомити код, встановити програму або пройти біометричну перевірку — варто зупинитися та перевірити інформацію.
У світі, де шахраї постійно вигадують нові схеми, обережність стає такою ж важливою, як і будь-які технології захисту.