Розслідування ABC News Verify встановило, що Meta монетизувала окремі Facebook-акаунти, пов’язані з білим націоналізмом, неонацистськими середовищами та антивакцинаторським рухом. Що відомо про виплати, правила Facebook і систему rage bait?

Meta і небезпечна економіка обурення

Чи може соціальна мережа фактично платити за контент, який сама ж забороняє?

Це питання опинилося в центрі гучного розслідування ABC News Verify, яке виявило, що компанія Meta через програму Facebook Content Monetization виплачувала гроші низці авторів і сторінок, пов’язаних із ультраправою, біло-супрематистською, неонацистською та антивакцинаторською тематикою.

Йдеться не про абстрактне припущення і не про звичайну присутність радикалів у Facebook. Журналісти встановили конкретні випадки участі таких сторінок у програмі монетизації. Серед них — білий націоналіст із неонацистськими зв’язками Hugo Lennon, сторінка The Noticer, група March for Australia та засновниця антивакцинаторського руху Monica Smit.

Водночас важливо одразу відокремити підтверджені факти від сенсаційних формулювань.

Розслідування не доводить, що Meta навмисно фінансує неонацистський рух як політичну силу. Воно показує інше, але не менш важливе: система монетизації Facebook допустила до заробітку окремих авторів, чий контент, за оцінкою журналістів, у деяких випадках суперечив власним правилам Meta.

Саме ця суперечність і є головною історією.

Що саме виявило розслідування ABC

6 серпня 2026 року ABC News Verify опублікувала розслідування під назвою Facebook is paying controversial creators to produce rage-bait content.

Журналісти досліджували австралійські Facebook-сторінки та перевіряли, хто з них бере участь у програмах монетизації Meta.

За результатами розслідування, Hugo Lennon отримував дохід через Facebook Content Monetization щонайменше з вересня 2025 року. ABC характеризує його як ультраправого активіста та білого націоналіста, який має зв’язки з відомими неонацистами. Журналісти також виявили у його контенті згадки про расистські та біло-супрематистські концепції.

Інший приклад — The Noticer, австралійський ультраправий ресурс, який, за даними ABC, регулярно поширює матеріали, пов’язані з біло-супрематистською та неонацистською ідеологією. Він почав отримувати кошти через ту саму програму у листопаді 2025 року.

До програми також була зареєстрована сторінка March for Australia, пов’язана з антиімміграційним рухом, який, за даними розслідування, має контакти з неонацистським середовищем.

Ще один випадок — Monica Smit, засновниця антивакцинаторського та антикарантинного руху Reignite Democracy Australia. ABC встановила, що вона приєдналася до програми монетизації у вересні 2025 року. Її сторінка містила матеріали з медичною дезінформацією, зокрема щодо вакцинації.

Першоджерело: повне розслідування ABC News Verify

Скільки Facebook платить авторам

Масштаб самої системи монетизації значно більший за кілька згаданих сторінок.

За даними Meta, у 2025 році Facebook виплатив творцям контенту майже $3 млрд — це був найбільший річний обсяг виплат в історії платформи на той момент. Компанія повідомляє, що виплати отримували автори різних форматів: Reels, довгих відео, Stories, фотографій і текстових публікацій.

ABC, посилаючись на дані Meta, повідомляє про приблизно 16,2 млн монетизованих акаунтів у 2025 році.

Тобто йдеться про величезну економічну систему, в якій Facebook перетворює увагу користувачів на дохід авторів.

Саме тут і виникає принципова проблема.

Якщо алгоритми визначають винагороду насамперед за ефективністю контенту, автор отримує економічний стимул створювати матеріали, які привертають якомога більше уваги.

А увагу найпростіше отримати не завжди якісною інформацією.

Іноді її привертають страх, гнів, обурення, конфлікт і провокація.

Що таке rage bait і чому він небезпечний

Термін rage bait можна приблизно перекласти як «приманка для гніву».

Це контент, спеціально створений для того, щоб викликати сильну негативну емоцію — обурення, лють, страх або бажання сперечатися.

Механізм простий:

провокація → реакція → коментарі → суперечка → більше взаємодій → більше охоплення → потенційно більший дохід.

При цьому автору навіть не обов’язково переконати читача.

Іноді достатньо змусити його написати:

«Яка нісенітниця!»

Для алгоритму це все одно може бути взаємодією.

Саме на цю проблему звернула увагу дослідниця правого екстремізму Kaz Ross, яку цитує ABC. За її оцінкою, економічна модель платформ винагороджує контент, здатний генерувати залучення, а радикальні та провокаційні матеріали можуть бути особливо ефективними в цьому відношенні.

Однак тут необхідна важлива обмовка.

Немає доказів, що Facebook встановив правило «чим більше ненависті — тим більше грошей».

Meta офіційно описує Content Monetization як систему, в якій виплати залежать від ефективності відповідного контенту. У березні 2026 року компанія також повідомляла, що посилює акцент на оригінальному контенті, глибшій взаємодії, тривалості перегляду та кваліфікованих переглядах.

Отже, правильніше говорити не про «оплату ненависті», а про ризик економічного стимулу для контенту, який ефективно генерує увагу, навіть якщо ця увага виникає через обурення.

Найбільша суперечність: правила Meta проти реальної практики

Саме тут розслідування ABC набуває найбільшої ваги.

Meta має власні правила щодо монетизації.

У правилах Facebook зазначено, що контент, який порушує умови платформи, не повинен приносити автору дохід. У Content Monetization Terms прямо зазначено, що виплати залежать від дотримання правил і політик Meta, а компанія залишає за собою право не здійснювати виплати, якщо автор або його контент порушує відповідні умови.

Більше того, правила Facebook прямо забороняють hateful conduct — атаки на людей на основі раси, етнічного походження, національності, релігії, сексуальної орієнтації, статі, гендерної ідентичності, інвалідності та інших захищених характеристик.

Існують також окремі правила монетизації.

Наприклад, Meta вказує, що певні категорії контенту, пов’язані з поляризуючими соціальними питаннями, можуть отримати обмежену або повністю вимкнену монетизацію. До таких тем належать раса, національне походження, релігія, політична приналежність, імміграція тощо. Медична дезінформація також належить до категорій, які можуть бути не допущені до монетизації.

Саме тому висновок ABC виглядає проблемно для Meta:

частина сторінок, які отримували монетизацію, одночасно публікувала матеріали, які журналісти вважали такими, що суперечать правилам монетизації Facebook.

Що відповіла Meta

Meta не стала безпосередньо коментувати кожну із зазначених ABC сторінок.

Компанія заявила, що має чіткі правила, яких повинні дотримуватися всі користувачі інструментів монетизації.

За словами Meta, якщо сторінки порушують Community Standards, компанія може тимчасово або назавжди відключити їм можливість заробляти. Автори або видавці, які систематично порушують правила, можуть бути видалені з платформи.

Але компанія зробила ще одну принципову заяву: Meta розрізняє образливі висловлювання та контент, який може потенційно призвести до насильства в реальному світі.

Саме тому присутність образливого або радикального висловлювання ще не автоматично означає, що сторінка буде видалена.

Це важливе пояснення, адже Facebook не забороняє будь-яку неприємну, різку чи радикальну політичну думку.

Чи означає це, що Meta «платить нацистам»?

Це найгучніше питання — і тут необхідна максимальна точність.

Таке формулювання має право на існування як журналістський заголовок, але як встановлений факт воно є надто широким.

Що підтверджено:

• конкретні сторінки, пов’язані з ультраправим та неонацистським середовищем, були виявлені серед учасників монетизації;
• Hugo Lennon отримував дохід через Facebook Content Monetization;
• The Noticer отримував дохід через програму;
• March for Australia зареєструвалася в програмі;
• Monica Smit була учасницею монетизації;
• ABC виявила матеріали, які, на думку журналістів, могли суперечити правилам Meta;
• точний розмір виплат конкретним авторам Meta публічно не розкриває.

Що не доведено:

немає доказів, що Meta укладала спеціальні угоди з неонацистами саме для фінансування неонацистської діяльності.

Також немає доказів, що компанія свідомо встановила політику «платити за ненависть».

Тому журналістськи коректна теза звучить так:

Meta монетизувала окремі сторінки, пов’язані з неонацистськими та іншими радикальними середовищами, попри те, що частина їхнього контенту, за даними розслідування ABC, могла суперечити правилам монетизації платформи.

Це сильне твердження — і воно має доказову основу.

Хто контролює гроші в алгоритмічній економіці Facebook?

Ця історія значно ширша за кілька екстремістських сторінок.

Вона порушує фундаментальне питання: що саме винагороджує алгоритмічна економіка соціальних мереж?

Meta офіційно говорить про оригінальність, якість, кваліфіковані перегляди та залучення аудиторії.

У 2025 році компанія навіть оголосила боротьбу зі спамними схемами, які штучно збільшують охоплення та взаємодії. Meta заявила, що сторінки, які маніпулюють розповсюдженням контенту або створюють спамні мережі, можуть втрачати охоплення та монетизацію.

Це важливо.

Адже сама Meta визнає, що існують автори, які намагаються «грати» алгоритмами заради більшого охоплення та грошей.

Проблема полягає в тому, що між звичайним клікбейтом, політичною провокацією, rage bait і небезпечним екстремістським контентом немає завжди чіткої технологічної межі.

Для алгоритму це можуть бути просто різні види контенту, які генерують різну кількість переглядів і взаємодій.

Чому прозорість Meta тут має принципове значення

ABC звернула увагу ще на одну важливу обставину.

Meta є однією з небагатьох великих соціальних платформ, яка розкриває інформацію про те, кому вона здійснює виплати в рамках відповідних програм. Саме ці дані дозволили організації What To Fix створити архів, який використали журналісти ABC для розслідування.

Це означає, що проблема стала видимою саме завдяки прозорості.

Але водночас є серйозне обмеження: Meta не публікує точні суми, отримані конкретними авторами.

Тому ми можемо підтвердити сам факт участі у монетизації, але не можемо достовірно сказати, скільки саме доларів отримав той чи інший радикальний автор.

Це принципова різниця між журналістським фактом і припущенням.

Чи стане ця історія новим викликом для Facebook?

Ймовірно, так.

Facebook уже перебуває в процесі масштабної перебудови своєї системи модерації та монетизації.

У 2025 році Meta оголосила про перехід у США від традиційної сторонньої системи фактчекінгу до Community Notes, пояснюючи це бажанням дозволити ширше політичне висловлювання та зменшити кількість помилок модерації.

Одночасно компанія посилює боротьбу зі спамом, неоригінальним контентом і маніпуляціями охопленням.

Отже, Meta намагається вирішити одразу дві протилежні задачі:

дати користувачам більше свободи висловлювання — і водночас не дозволити алгоритмічній економіці перетворити радикальний контент на прибутковий бізнес.

Саме тут і знаходиться головна дилема.

Висновок: проблема не тільки в неонацистах — проблема в механізмі винагороди

Розслідування ABC News Verify не доводить, що Meta створила систему для фінансування неонацистів.

Але воно встановлює значно конкретніший і серйозніший факт:

Facebook через власну систему монетизації допустив до заробітку окремі сторінки та авторів, пов’язаних із радикальними ідеологіями, причому частина опублікованого ними контенту, за оцінкою ABC, могла суперечити самим правилам монетизації Meta.

І саме це створює найбільшу проблему для компанії.

Якщо платформа говорить, що ненависть, дезінформація та певні види екстремістського контенту не повинні приносити гроші, але водночас система знаходить спосіб виплачувати кошти авторам такого контенту, виникає питання не лише до окремих модераторів.

Виникає питання до самої архітектури системи.

Адже якщо винагорода залежить від ефективності контенту, а найефективнішим часто стає те, що викликає найсильніші емоції, тоді платформа мимоволі може створювати економічне середовище, в якому провокація стає бізнес-моделлю.

Саме тому історія Hugo Lennon, The Noticer чи Monica Smit важлива не лише через їхні політичні погляди.

Вона показує набагато ширшу проблему цифрової епохи:

хто повинен отримувати гроші за увагу мільярдів користувачів — і чи може алгоритм відрізнити якісний контент, який викликає інтерес, від токсичного контенту, який викликає обурення?

Meta стверджує, що має правила та механізми покарання. І офіційні документи компанії це підтверджують.

Але розслідування ABC демонструє, що між правилами на папері та їхнім практичним виконанням може існувати значний розрив.

І саме цей розрив сьогодні стає одним із найважливіших викликів для Facebook, Meta та всієї економіки соціальних мереж.

Джерела та докази

• ABC News Verify — повне журналістське розслідування про монетизацію радикального контенту
• Meta — офіційні умови Facebook Content Monetization
• Meta — Facebook Content Monetization: принцип роботи програми
• Meta — дані про майже $3 млрд виплат авторам у 2025 році
• Meta — боротьба зі спамом та маніпуляціями охопленням
•