Африка будує газовий коридор до Європи: чи стане Нігерія новою альтернативою російському газу?

На початку червня 2026 року Алжир, Нігер і Нігерія офіційно оголосили про початок будівельних робіт на алжирській ділянці Транссахарського газопроводу (Trans-Saharan Gas Pipeline, TSGP). Проєкт передбачає будівництво магістралі довжиною близько 4128 км із пропускною здатністю до 30 млрд кубометрів природного газу на рік. Газ має надходити з Нігерії через Нігер до Алжиру, а звідти — до країн Європейського Союзу через вже існуючу газотранспортну інфраструктуру.

Разом з тим, дата запуску у 2027 році залишається скоріше оптимістичним планом, ніж гарантованим терміном, оскільки проєкт проходить через регіони з підвищеними безпековими ризиками.

 Транссахарський газопровід: Африка будує нову енергетичну артерію для Європи 

Європа шукає заміну російському газу

Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році енергетична карта світу почала стрімко змінюватися. Європейський Союз, який десятиліттями залежав від російських енергоносіїв, був змушений шукати альтернативні джерела постачання природного газу.

За останні роки європейські країни збільшили закупівлі скрапленого газу зі США, Катару, Норвегії та Північної Африки. Однак питання довгострокової енергетичної безпеки залишається актуальним. Саме тому запуск масштабного Транссахарського газопроводу розглядається як один із найважливіших стратегічних проєктів десятиліття.

На початку червня 2026 року Алжир, Нігер і Нігерія офіційно перевели проєкт із багаторічної стадії планування у фазу практичної реалізації. 

 Що таке Транссахарський газопровід

Ідея будівництва цього газопроводу з'явилася ще у 1970-х роках, але через політичні проблеми, нестабільність у регіоні та високу вартість реалізація неодноразово відкладалася.

Тепер проєкт отримав нове життя.

Основні характеристики:

• довжина — близько 4128 км;
• маршрут: Нігерія → Нігер → Алжир;
• потужність — до 30 млрд кубометрів газу на рік;
• орієнтовна вартість — понад 13 млрд доларів;
• кінцева точка — газовий вузол Хассі-Р'Мель в Алжирі;
• подальше транспортування до Європи через газопроводи TransMed та Medgaz.

Фактично нова магістраль з'єднає найбільші газові родовища Західної Африки з європейським ринком.

 Чому саме Нігерія

Нігерія володіє одними з найбільших запасів природного газу у світі.

За різними оцінками, підтверджені запаси перевищують 200 трильйонів кубічних футів газу, що ставить країну серед світових лідерів.

Проблема полягає не у відсутності ресурсів, а у складності їх транспортування.

Наразі значна частина нігерійського газу або не використовується, або експортується у вигляді скрапленого природного газу через морські термінали.

Новий газопровід дозволить доставляти газ безпосередньо до європейської газотранспортної системи.

 Чому Алжир стає ключовим гравцем

Алжир вже сьогодні є одним із найбільших постачальників газу до Європи.

Країна має розвинену інфраструктуру:

• газопровід TransMed до Італії;
• газопровід Medgaz до Іспанії;
• LNG-термінали для експорту скрапленого газу.

Саме тому Алжир стає своєрідними «енергетичними воротами» між Африкою та Європою.

Якщо проєкт буде завершений, країна значно зміцнить свій геополітичний вплив.

 Наскільки Європа позбудеться залежності від російського газу

Це ключове питання.

Потужність нового трубопроводу становитиме до 30 млрд кубометрів на рік.

Для порівняння:

• до війни Росія постачала до ЄС понад 150 млрд кубометрів газу щорічно;
• після 2022 року ці обсяги різко скоротилися;
• у 2025–2026 роках частка російського газу в імпорті ЄС уже зменшилася в кілька разів порівняно з довоєнним рівнем.

Якщо Транссахарський газопровід працюватиме на повну потужність, він забезпечуватиме приблизно:

• близько 9% нинішнього річного споживання газу в ЄС;
• еквівалент приблизно 20% довоєнного експорту російського газу до Європи.

Іншими словами, сам по собі цей проєкт не замінить російський газ повністю, але стане одним із найбільших альтернативних джерел постачання для Європи.

Для багатьох країн Південної Європи — Італії, Іспанії, Португалії та Франції — його значення може бути особливо відчутним.

 Які ризики існують

Попри оптимізм урядів трьох держав, експерти вказують на низку серйозних викликів.

Безпекова ситуація

Маршрут проходить через райони Сахелю, де діють терористичні та збройні угруповання.

Забезпечення охорони понад чотирьох тисяч кілометрів трубопроводу стане складним і дорогим завданням.

Політична нестабільність

Нігер останніми роками пережив політичні потрясіння та військові перевороти.

Будь-яка зміна політичного курсу може вплинути на реалізацію проєкту.

Фінансування

Вартість будівництва оцінюється у понад 13 млрд доларів.

Інвесторам потрібні гарантії безпеки та стабільності.

Конкуренція

Паралельно просувається ще один масштабний проєкт — Нігерійсько-Марокканський газопровід уздовж західного узбережжя Африки, який також орієнтований на європейський ринок.

 Геополітичні наслідки

Транссахарський газопровід може стати не лише економічним, а й політичним інструментом.

Для Африки це:

• нові робочі місця;
• інвестиції;
• розвиток інфраструктури;
• посилення ролі континенту на світовому енергетичному ринку.

Для Європи це:

• диверсифікація поставок;
• зменшення залежності від окремих постачальників;
• підвищення енергетичної безпеки.

Для Росії реалізація проєкту означатиме подальше звуження традиційного європейського ринку збуту газу.

 Висновок

Початок будівництва Транссахарського газопроводу став однією з найважливіших енергетичних новин 2026 року. Після десятиліть переговорів Алжир, Нігер і Нігерія нарешті перейшли до практичної реалізації проєкту, який здатен змінити енергетичний баланс між Африкою та Європою.

Якщо газопровід буде добудований та запущений на повну потужність, Європа отримає додаткові 30 млрд кубометрів природного газу щороку, що покриватиме близько 9% її потреб і дозволить замістити приблизно п'яту частину довоєнних поставок російського газу.

Втім, між урочистим стартом будівництва та реальним запуском лежить складний шлях через пустелі Сахари, політичні ризики Сахелю та багатомільярдні інвестиційні виклики. Саме тому Транссахарський газопровід сьогодні є не лише інфраструктурним проєктом, а й великим випробуванням для енергетичного майбутнього Африки та Європи.