Близький Схід на межі ще більшої ескалації: удари по Ірану, атаки в Кувейті, Бахрейні, Саудівській Аравії та Лівані

Ситуація на Близькому Сході станом на зараз залишається однією з найнебезпечніших за останній час. Війна між Іраном, Ізраїлем і США продовжує розширюватися географічно: удари та їхні наслідки вже охопили не лише територію Ірану, а й Кувейт, Бахрейн, Саудівську Аравію, Ліван та зону Ормузької протоки. За повідомленнями міжнародних медіа, бойові дії дедалі більше зачіпають не тільки військові, а й цивільні та критично важливі об’єкти. Однією з найрезонансніших тем стали удари по іранських об’єктах. На тлі повідомлень у соцмережах про нібито серйозне пошкодження ядерного об’єкта та ризик радіаційного зараження, МАГАТЕ заявило більш стримано: за супутниковими даними пошкоджено вхідні будівлі підземного комплексу зі збагачення палива в Натанзі, однак ознак радіологічного викиду або додаткового ураження самого об’єкта агентство не зафіксувало. Тобто говорити про підтверджене радіаційне забруднення на цей момент підстав немає. Водночас удари по Ірану вже вийшли далеко за межі суто військових цілей. У Тегерані після атак на нафтобази та паливну інфраструктуру над містом піднялися густі хмари чорного диму. Місцева влада та служби попереджали населення про токсичне забруднення повітря і навіть можливі кислотні опади. Це стало одним із найпомітніших епізодів нової фази конфлікту, коли під удар потрапляє енергетична інфраструктура великих міст. Окрему тривогу викликає поширення ударів на країни Перської затоки. У Саудівській Аравії снаряд або уламки боєприпасу впали на житлову ділянку в Аль-Харджі, внаслідок чого загинули двоє людей, ще 12 були поранені. У Бахрейні влада заявила про пошкодження опріснювального заводу внаслідок іранської дронової атаки. Для країн затоки це особливо критично, адже опріснення морської води там є основою водопостачання. Аналітики вже попереджають, що мішенями стають не лише нафтогазові, а й водні об’єкти, а це різко підвищує гуманітарні ризики для цивільного населення. Щодо Кувейту, то повідомлення про удар безпілотника по висотній будівлі також мають під собою підстави, хоча деталі ще уточнюються. Reuters опублікувало фото пожежі в Кувейт-Сіті з підписом, що йдеться про наслідки атаки дрона, про яку заявила кувейтська армія. Окремо Reuters повідомляло про загибель двох співробітників Міністерства внутрішніх справ Кувейту на тлі зростання напруження та перехоплення дронів і ракет. Тому історія з пожежею у висотці виглядає пов’язаною із загальною хвилею ударів по країнах затоки, хоча остаточна офіційна картина наслідків ще формується. Ще одним фронтом фактично став Ліван. Ізраїль завдав удару по району Бейрута, заявивши, що ціллю були командири іранських сил “Кудс”. За даними Reuters, удар влучив у будівлю готелю Ramada, загинули щонайменше четверо людей, ще десятеро були поранені. Загальна кількість загиблих у Лівані з початку нового витка ескалації вже наближається до 400. Це свідчить, що протистояння виходить за межі двостороннього конфлікту та дедалі більше охоплює пов’язані з Іраном сили в інших країнах регіону. Окремий вимір кризи — Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти й газу. Reuters повідомляє, що судноплавство там фактично майже зупинилося, а в Іраку видобуток нафти різко просів через блокування маршруту. Це означає, що конфлікт уже має не лише військовий і гуманітарний, а й глобальний економічний ефект, здатний вплинути на ціни на енергоносії, логістику та міжнародну торгівлю. На дипломатичному рівні світові лідери закликають до деескалації, але риторика сторін поки що залишається жорсткою. Президент Ірану заявив, що країна “не схилиться” під тиском США та Ізраїлю, тоді як Ізраїль публічно пригрозив переслідувати будь-якого наступника верховного лідера Ірану. Це показує, що на цей момент політичних ознак швидкого згасання конфлікту майже немає. Висновок. Станом на зараз Близький Схід входить у ще глибшу фазу нестабільності. Пошкодження ядерної інфраструктури Ірану підтверджені, але ризик радіаційного зараження наразі не підтверджений. Натомість цілком реальними вже є пожежі на паливних об’єктах, удари по містах, загибель цивільних у країнах затоки, атаки на водну інфраструктуру та розростання бойових дій на ліванському напрямку. Усе це вказує на те, що конфлікт виходить за рамки локального протистояння і стає масштабною регіональною кризою.