Фемінітиви в українській мові не є обов’язковими: пояснення Нацкомісії зі стандартів державної мови

Що заявили у Нацкомісії Український правопис не зобов’язує обов’язково використовувати фемінітиви — слова жіночого роду для позначення професій або посад. Про це повідомила голова Національна комісія зі стандартів державної мови Юлія Чернобров. За її словами, використання таких форм є можливим, але не обов’язковим, і їх відсутність не вважається порушенням норм української літературної мови. Що говорить український правопис У чинному Український правопис зазначено, що іменники на позначення осіб жіночої статі можуть утворюватися за допомогою спеціальних суфіксів. Зокрема, використовуються такі суфікси: -ка (редакторка, авторка) -иця (переможниця, виконавиця) -иня (княгиня, героїня) -еса (поетеса) Водночас правопис не встановлює обов’язку утворювати такі форми у всіх випадках. Чому тема викликає дискусії Питання фемінітивів активно обговорюється в Україні протягом останніх років. Прихильники їх використання вважають, що вони: підкреслюють видимість жінок у професіях; відповідають логіці розвитку мови; відображають сучасні соціальні зміни. Водночас критики наголошують, що: не всі нові форми звучать природно; деякі слова можуть виглядати штучними; традиційна мовна практика також має право на існування. Що це означає на практиці Заява Нацкомісії фактично підтверджує, що: використання фемінітивів є рекомендацією або мовною практикою, але не нормою, обов’язковою для всіх; у офіційних текстах можуть використовуватися як традиційні назви професій, так і жіночі форми. Тобто слова «директор», «редактор» або «міністр» можуть вживатися і щодо жінок без порушення мовних стандартів.