Іранська балістика долає 4000 км: Khorramshahr-4 дістає майже всю Європу, крім Португалії
Українське оборонне видання Defence Express опублікувало аналіз, який свідчить: іранська балістична ракета Khorramshahr-4 (Kheibar) практично довела здатність вражати цілі на відстані близько 4000 км ...
Новини · Автор: Олександр Боднарюк ·
Українське оборонне видання Defence Express опублікувало аналіз, який свідчить: іранська балістична ракета Khorramshahr-4 (Kheibar) практично довела здатність вражати цілі на відстані близько 4000 км — удвічі більше, ніж офіційно декларує Тегеран.
Раніше Іран стверджував, що його ракетна програма обмежена дальністю 2000 км (з важкою бойовою частиною 1500–1800 кг). Однак нещодавня спроба удару по американо-британській базі Дієго-Гарсія в Індійському океані (≈4000 км від Ірану) змінила картину. За даними західних джерел, дві ракети (ймовірно, Khorramshahr-4) були запущені, але не досягли мети: одна впала в польоті, іншу, ймовірно, перехопили.
Defence Express зазначає: навіть якщо пуск не вдався, сам факт запуску на таку відстань спростовує офіційні заяви Ірану. З дальністю 4000 км (зменшеною бойовою частиною) під загрозою опиняється майже вся Європа — від Німеччини й Польщі до Італії, Греції та Скандинавії. Виняток — Португалія та найзахідніші точки Іспанії й Ірландії.
Особливість ракети — бойова частина з 20 суббоєприпасами, які розлітаються в радіусі близько 8 км після розкриття на висоті 7 км. Українські аналітики порівнюють її з російською ракетою "Орешник" (Oreshnik), але в "бюджетному" варіанті: менша швидкість і менша кількість субмуніцій, зате масивна БЧ робить її ефективною проти аеродромів, портів чи міських районів.
Khorramshahr-4 — рідинна ракета з гіперголічним паливом (швидка підготовка до пуску ~12 хвилин), довжина ≈13 м, маса ≈25 т, швидкість до Mach 16 у верхніх шарах атмосфери. Вона базується на північнокорейській технології Musudan (BM-25), але Іран суттєво її модернізував.
Чому це важливо для Європи та України?
Така дальність переводить Іран з регіонального в потенційно глобальний гравець. У поєднанні з тісною співпрацею Тегерана з Росією (постачання Shahed, можливий обмін технологіями) це посилює загрозу для НАТО. Поки що ракета не демонструє високої точності на максимальній дальності, але навіть неточний удар субмуніціями по великому району може завдати значної шкоди.
Defence Express підкреслює: провал удару по Дієго-Гарсія — не привід розслаблятися. Іран продовжує вдосконалювати ракети, і наступні випробування можуть бути успішнішими.
Джерело: Defence Express, матеріали від 21 березня 2026 року.