Марін Ле Пен готує розворот у політиці Франції: припинення фінансування України, протидія вступу до ЄС і конфлікт із Брюсселем

Марін Ле Пен заявила про намір припинити фінансування України в разі приходу до влади, виступила проти вступу України до ЄС і запропонувала скоротити внески Франції до європейського бюджету. Аналіз заяв і можливих наслідків для України.

Марін Ле Пен заявила про можливу зміну курсу Франції щодо України та Євросоюзу

Французька політикиня Марін Ле Пен, одна з провідних представниць партії «Національне об’єднання» (Rassemblement National), оприлюднила нові заяви щодо майбутнього відносин Франції з Україною та Європейським Союзом. В інтерв’ю британському виданню Financial Times, опублікованому 14 жовтня 2026 року, вона окреслила підхід, який у разі її приходу до влади міг би суттєво змінити фінансову підтримку Києва та позицію Парижа щодо подальшого розширення ЄС.

Ле Пен заявила про намір припинити французьке фінансування України, виступила проти її вступу до Євросоюзу та наголосила на необхідності скорочення внесків Франції до бюджету об’єднання. Водночас вона не заявила про вихід країни з ЄС і залишила можливість продовження окремих форм військової підтримки України.

Ці заяви важливі не лише в контексті французької внутрішньої політики. Франція є однією з ключових держав Європейського Союзу, постійним членом Ради Безпеки ООН і важливим учасником європейських оборонних ініціатив. Тому зміна її зовнішньополітичного курсу може вплинути на механізми підтримки України, переговори про її європейське майбутнє та здатність ЄС ухвалювати спільні рішення.

Фінансування України: що саме пропонує Ле Пен

Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стала позиція політикині щодо подальшої фінансової допомоги Києву.

Ле Пен пояснила свою позицію складним фінансовим становищем Франції, високим бюджетним дефіцитом і необхідністю скорочення державних витрат. За її словами, Париж більше не може брати на себе нинішній обсяг фінансових зобов’язань щодо України.

У розмові з Financial Times політикиня заявила, що протягом шести місяців після приходу до влади припинить фінансування України.

Вона також послалася на запланований європейський кредитний пакет обсягом 90 млрд євро, стверджуючи, що на Францію припадає 18 млрд євро. Ці суми Ле Пен використала як аргумент на користь перегляду подальших фінансових зобов’язань.

Важливо розрізняти: наведені цифри відображають аргументацію самої політикині. Вони не означають автоматично, що Франція вже виплатила всю зазначену суму або що кожен європейський фінансовий механізм передбачає однаковий порядок відповідальності держав.

Її позиція полягає в тому, що французькі платники податків не повинні продовжувати фінансувати Україну в обсягах, які вона вважає непосильними для державного бюджету.

Цей підхід може мати наслідки, що виходять за межі двосторонніх відносин Парижа й Києва. Якщо Франція виступатиме проти нових спільних європейських фінансових зобов’язань, це ускладнить переговори щодо механізмів підтримки України, особливо якщо інші держави не захочуть самостійно компенсувати можливий дефіцит коштів.

Водночас сама заява Ле Пен ще не означає автоматичного припинення всіх європейських виплат Україні. Для цього необхідно враховувати юридичні зобов’язання, процедури ухвалення рішень у ЄС та позиції інших держав-членів.

Чи припинить Франція військову допомогу Україні

Фінансову підтримку не слід ототожнювати з військовою.

У своїх попередніх заявах у вересні 2026 року Ле Пен допускала продовження підготовки українських військовослужбовців і постачання озброєння для оборони України. Вона пояснювала, що обмеження фінансування не обов’язково означає ворожість до української держави.

У матеріалі Reuters від 25 вересня також повідомлялося, що Ле Пен підтримувала продовження навчання українських військових, постачання військового обладнання та участь Франції в діяльності так званої Коаліції охочих, водночас відкидаючи необмежену фінансову допомогу Києву.

Однак її жовтневі заяви демонструють намір посилити обмеження фінансової участі Франції. Тому остаточний масштаб можливих змін залежатиме від того, як саме вона реалізовуватиме свої пропозиції та які рішення зможе провести через французькі державні інституції.

Для України принципова різниця полягає в тому, що військове обладнання, навчання військових і бюджетна підтримка виконують різні функції.

Військова допомога безпосередньо впливає на можливості оборони, тоді як фінансування допомагає державі забезпечувати бюджетні потреби, підтримувати роботу установ і виконувати соціальні зобов’язання в умовах війни.

Отже, навіть за збереження певної військової співпраці скорочення фінансової підтримки може створити додаткові труднощі для Києва.

Чому Марін Ле Пен виступає проти вступу України до ЄС

Ще одна принципова частина її програми стосується європейської інтеграції України.

Ле Пен категорично заперечила проти вступу України до Європейського Союзу, пояснюючи це насамперед економічними інтересами Франції. На її думку, український аграрний сектор має такий масштаб, що включення України до європейського економічного простору створило б значний конкурентний тиск на французьких фермерів.

Політикиня також пов’язує розширення ЄС за рахунок України з можливим перерозподілом коштів спільної аграрної політики та іншими бюджетними наслідками.

У своєму інтерв’ю вона назвала вступ України до Євросоюзу рішенням, яке завдало б Франції величезних економічних збитків і обмежило її суверенітет.

Подібну позицію Ле Пен висловлювала й раніше. У березні 2025 року вона заявляла, що Україні не слід обіцяти членство в ЄС і НАТО без урахування реальних політичних та економічних обставин. Тоді вона також наголошувала на необхідності збереження українського суверенітету, водночас виступаючи проти перспективи членства в цих структурах.

Таким чином, її нинішні заяви є продовженням раніше сформульованого політичного курсу, а не цілком новою позицією.

Для України це означає, що можливий прихід Ле Пен до влади створив би додаткову перешкоду на шляху європейської інтеграції. Французька позиція має особливу вагу через політичний вплив країни та її участь у ключових дискусіях про майбутнє Євросоюзу.

Проте необхідно враховувати важливу юридичну обставину: вступ нової держави до ЄС потребує згоди держав-членів відповідно до встановлених процедур. Франція не може самостійно визначати всі умови європейського розширення, але її опір здатний істотно ускладнити або затримати процес.

Перегляд відносин із Брюсселем: що хоче змінити Ле Пен

Плани Ле Пен не обмежуються Україною. Вони передбачають ширший перегляд відносин Франції з європейськими інституціями.

Політикиня виступає за скорочення повноважень Європейської комісії в сферах, які, на її думку, мають залишатися переважно в компетенції національних урядів. Серед таких напрямів вона називала охорону здоров’я, безпеку та міжнародну дипломатію.

Окремий пункт її програми — скорочення чистого внеску Франції до бюджету ЄС. Ле Пен пропонує обмежити його сумою в 5 млрд євро на рік.

Ця пропозиція означала б необхідність складних переговорів з іншими державами-членами та європейськими інституціями. Бюджетні внески визначаються спільними правилами й домовленостями, тому Франція не може просто одноосібно переписати загальноєвропейські фінансові зобов’язання без політичних і юридичних наслідків.

Ле Пен також поставила під сумнів подальше перебування Урсули фон дер Ляєн на посаді президентки Європейської комісії, аргументуючи це необхідністю перегляду політичного керівництва ЄС.

Водночас політикиня наголосила, що не виступає за вихід Франції з Євросоюзу. Її заявлена мета — змінити співвідношення повноважень між Брюсселем і національними столицями, а також зменшити фінансові зобов’язання Франції.

Отже, йдеться не про заявлений Frexit — вихід Франції з ЄС, — а про спробу істотно змінити правила функціонування об’єднання зсередини.

Росія, санкції та переговори про завершення війни

Заяви Ле Пен щодо України безпосередньо пов’язані з її баченням європейської політики щодо Росії.

Політикиня критикує санкції проти Москви, стверджуючи, що вони завдають відчутної шкоди європейській економіці та не забезпечили бажаного результату. Вона також звертає увагу на продовження імпорту російських енергоресурсів європейськими країнами, вважаючи це проявом непослідовності санкційної політики.

Крім того, Ле Пен підтримує проведення міжнародної мирної конференції за участю України, Росії та інших зацікавлених сторін. Вона виступає за дипломатичне врегулювання війни й попереджає про ризики її подальшого затягування.

Водночас у своїх публічних заявах після повномасштабного російського вторгнення вона засуджувала порушення територіальної цілісності України.

Ці позиції потрібно розглядати окремо: засудження російської агресії саме по собі не означає підтримки всіх форм допомоги Україні, а заклики до переговорів не визначають автоматично, на яких умовах має бути досягнуто мир.

Для української сторони принциповим залишається питання, чи буде дипломатичний процес ґрунтуватися на повазі до суверенітету й територіальної цілісності України та чи не супроводжуватиметься скороченням підтримки, необхідної для її оборони.

У разі зміни французького курсу важливим буде не лише те, які переговорні формати підтримуватиме Париж, а й те, які конкретні умови він просуватиме та якими ресурсами буде готовий підкріплювати свою дипломатичну позицію.

Що це означатиме для України в разі приходу Ле Пен до влади

Можливі наслідки її програми варто розглядати за кількома напрямами.

1. Фінансова підтримка. Припинення французького фінансування могло б ускладнити забезпечення українських бюджетних потреб і переговори про нові європейські фінансові пакети. Масштаб наслідків залежатиме від конкретних механізмів допомоги та готовності інших партнерів компенсувати можливі втрати.

2. Військова співпраця. Збереження постачання озброєння й підготовки військових залишається можливим за озвученою Ле Пен позицією. Однак фактичний обсяг такої підтримки залежатиме від ухвалених рішень, бюджетних пріоритетів і домовленостей із партнерами.

3. Європейська інтеграція. Опір вступу України до ЄС з боку Франції міг би ускладнити переговори про членство та досягнення необхідного консенсусу серед держав-членів.

4. Санкційна політика. Намір домагатися перегляду санкцій проти Росії міг би спричинити суперечки всередині ЄС. Проте зміна санкційного режиму залежить від відповідних процедур ухвалення рішень, а не лише від позиції одного політичного лідера.

5. Відносини з європейськими партнерами. Намір скоротити французькі внески до бюджету ЄС і звузити повноваження європейських інституцій міг би призвести до тривалих переговорів між Парижем та іншими столицями.

Усі ці наслідки є можливими сценаріями, а не вже ухваленими державними рішеннями. Програмні заяви політикині не дорівнюють фактичній політиці уряду, а реалізація її пропозицій залежатиме від інституційних обмежень, парламентської ситуації та європейських домовленостей.

Чому ці заяви важливі напередодні президентських виборів у Франції

Франція готується до президентських виборів 2027 року, тому питання державних витрат, європейської інтеграції та війни в Україні стають частиною політичної дискусії.

Ле Пен намагається представити свою програму як захист французьких національних інтересів, державних фінансів і суверенітету. Її аргументація зосереджена на тому, що Париж має визначати обсяг міжнародних зобов’язань відповідно до власних фінансових можливостей.

Для української аудиторії важливо оцінювати ці заяви не лише за їхньою риторикою, а й за можливими практичними наслідками. Позиція Франції може впливати на європейську допомогу, оборонну співпрацю та процес вступу України до ЄС, але реальні зміни залежатимуть від рішень, які буде ухвалено після виборів.

Водночас політичний курс однієї держави не визначає автоматично позицію всього Європейського Союзу. Інші країни можуть продовжувати підтримувати Україну, шукати альтернативні механізми фінансування та погоджувати спільні рішення за правилами ЄС.

Висновок: Франція може переглянути підтримку України, але остаточні наслідки ще попереду

Заяви Марін Ле Пен, оприлюднені в жовтні 2026 року, підтверджують, що в разі приходу до влади вона має намір істотно переглянути відносини Франції з Україною та Європейським Союзом.

Серед її основних пропозицій — припинення фінансування України, протидія її вступу до ЄС, скорочення внесків Франції до європейського бюджету та обмеження повноважень інституцій у Брюсселі. Водночас Ле Пен не оголосила про вихід Франції з Євросоюзу й допускає збереження окремих напрямів військової допомоги Києву.

Для України ключовими питаннями залишаються майбутній обсяг французької підтримки, позиція Парижа щодо європейської інтеграції та ставлення до санкцій проти Росії.

Проте між політичною заявою та її реалізацією існує суттєва різниця. Щоб оцінити реальні наслідки можливого приходу Ле Пен до влади, необхідно буде стежити за конкретними бюджетними рішеннями, діями французького уряду та позицією Парижа під час переговорів у ЄС.

Для України це сигнал уважно стежити за політичними процесами у Франції: майбутній курс однієї з провідних європейських держав може стати важливим чинником у питаннях фінансової підтримки, оборони та європейського майбутнього України.

Джерела

1. Financial Times, 14 жовтня 2026 року — інтерв’ю з Марін Ле Пен про майбутнє Франції, фінансування України та реформування ЄС.

2. Euronews, 14 жовтня 2026 року — Le Pen lands in Brussels lashing out at the European Commission.

3. Reuters, 25 вересня 2026 року — EU officials dismiss fears French, German elections could derail Ukraine support.

4. Українська правда, 3 березня 2025 року — Марін Ле Пен виступила проти обіцянок членства України в НАТО та ЄС.