Масована атака «Шахедами» 13 травня 2026: Росія змінила тактику ударів по Україні — що відомо станом на 13:30

13 травня 2026 року Україна знову опинилася під масштабною атакою російських ударних безпілотників. Від самого ранку Повітряні сили фіксують десятки груп дронів типу Shahed, які заходять у повітряний ...

Новини · Автор: Олександр Боднарюк ·

Масована атака «Шахедами» 13 травня 2026: Росія змінила тактику ударів по Україні — що відомо станом на 13:30

13 травня 2026 року Україна знову опинилася під масштабною атакою російських ударних безпілотників. Від самого ранку Повітряні сили фіксують десятки груп дронів типу Shahed, які заходять у повітряний простір країни хвилями та рухаються незвичними маршрутами. Станом на 13:30 вибухи вже пролунали у Києві, Хмельницькому, Коломиї, на Прикарпатті та в інших регіонах. Частина областей повідомляє про перебої зі світлом, роботу ППО та падіння уламків.

За даними української влади та військових експертів, нинішня атака може бути лише першою фазою більш масштабного комбінованого удару. У ГУР попередили про ймовірність тривалої повітряної операції Росії із застосуванням як дронів, так і ракет.

На цьому тлі дедалі більше аналітиків говорять про нову тактику російських атак, яка суттєво відрізняється від масованих нальотів попередніх років.


Що відомо про атаку станом на 13:30

За офіційними повідомленнями, вночі та вранці Росія запустила по Україні щонайменше 139 безпілотників різних типів — Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів-імітаторів. Українська ППО заявила про знищення або подавлення понад 100 цілей, однак були й влучання.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під ударом опинилися щонайменше 14 областей, а в небі продовжують перебувати нові хвилі дронів. За його словами, атаки спрямовані не лише на військові, а й на цивільні та інфраструктурні об’єкти.

Серед регіонів, де вже зафіксовані наслідки атаки:

У Києві повідомлялося про падіння уламків дрона в Оболонському районі. Попередньо — без жертв.

У Хмельницькому пролунали вибухи, є повідомлення про поранених та пошкодження будівель.

На Прикарпатті вибухи чули у Коломиї, де також виникли перебої з електропостачанням.


Росія змінила тактику атак

Однією з головних тем сьогоднішнього дня стала нова тактика використання «Шахедів». Військові експерти повідомляють, що дрони масово рухаються вздовж кордону з Білоруссю на дуже малій відстані.

За словами фахівця із систем РЕБ Сергія Бескрестнова («Флеш»), такий маршрут дозволяє:

Крім того, експерти звертають увагу на денний характер атаки. Якщо раніше Shahed переважно використовувалися вночі, то зараз Росія дедалі частіше запускає їх удень, коли дрони складніше приховати, але легше координувати масовані хвилі ударів.

Деякі аналітики вважають, що таким чином Росія намагається психологічно виснажити населення, фактично тримаючи країну у стані безперервної повітряної тривоги.


Чому атаки стали настільки масштабними

За останні місяці інтенсивність дронових ударів суттєво зросла. Українські та західні аналітики пов’язують це з кількома факторами.


1. Масове виробництво дронів

Росія значно наростила виробництво ударних БПЛА, включаючи локалізовані версії Shahed. Внаслідок цього атаки стали дешевшим та масовішим інструментом війни.


2. Спроба перевантажити ППО

Сучасна тактика часто полягає не лише у влучанні по конкретній цілі, а й у виснаженні систем протиповітряної оборони. Для цього запускаються великі групи дешевших дронів-приманок разом із бойовими апаратами.


3. Удари по енергетиці та логістиці

За словами української влади, частина ударів спрямована на транспортну, енергетичну та залізничну інфраструктуру.


4. Інформаційний та психологічний ефект

Масовані денні атаки створюють постійний фон небезпеки. Навіть без критичних руйнувань вони мають сильний психологічний вплив на населення.


Як реагує українська ППО

Попри масштаб атаки, українська протиповітряна оборона демонструє високу ефективність. За офіційними даними, більшість дронів було збито або подавлено засобами РЕБ.

Водночас експерти визнають: кількість повітряних цілей стає настільки великою, що повністю перекрити небо дедалі складніше.

Особливу роль зараз відіграють:

На півдні України останні місяці активно посилюють захист від дронових атак. За даними військових оглядачів, Одеса та інші великі міста регулярно стають мішенню масованих нальотів.


Чому сьогоднішня атака викликає особливе занепокоєння

Нинішня атака стала резонансною не лише через масштаб, а й через поєднання кількох факторів:

У ГУР заявляють, що Росія може проводити комбіновану операцію проти критичної інфраструктури, а нинішні хвилі дронів можуть бути підготовкою до наступних ударів.


Реакція суспільства та інформаційний фон

Після чергової масованої атаки соцмережі традиційно наповнилися відео роботи ППО, фото вибухів та повідомленнями про проліт дронів. Одночасно посилилися дискусії про необхідність:

Разом із цим експерти закликають уникати паніки та не поширювати неперевірену інформацію про переміщення української техніки чи роботу протиповітряної оборони.


Чого очікувати далі

Станом на 13:30 повітряна небезпека в багатьох регіонах України зберігається. Повітряні сили повідомляють про нові групи дронів та можливість подальших хвиль атак.

Військові експерти не виключають, що Росія тестує нові сценарії повітряної війни, де ключову роль відіграватимуть саме масовані дронові атаки, підтримані ракетними ударами.

У таких умовах головним викликом для України залишається не лише захист неба, а й здатність системи ППО витримувати багатогодинний тиск безперервних хвиль безпілотників.


Висновок

Масована атака «Шахедами» 13 травня 2026 року стала однією з найбільших дронових операцій останнього часу. Росія продемонструвала нову тактику повітряних ударів, використовуючи складні маршрути, хвильові атаки та одночасний тиск на різні регіони України.

Попри значну кількість збитих цілей, сама інтенсивність ударів свідчить: дронова війна переходить у нову фазу, де головною метою стає не лише фізичне знищення об’єктів, а й виснаження оборони, економіки та психологічної стійкості суспільства.

Україна ж, як і раніше, залишається у стані постійної адаптації до нових форм повітряної загрози.