Масові звільнення поліцейських через участь у мобілізаційних заходах з ТЦК: криза довіри та ескалація напруги в суспільстві.

Нещодавно заступник голови Національної поліції України, тимчасово виконуючий обов’язки керівника Департаменту патрульної поліції Олександр Фацевич у великому інтерв’ю «Бабелю» (кінець квітня 2026 року) прямо визнав: більшість поліцейських і патрульних звільняються саме через небажання брати участь у мобілізаційних заходах спільно з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). За його словами, після аналізу причин звільнень виявилося, що ключовий фактор — не зарплата чи небезпека, а саме «робота з ТЦК». Поліцейських запрошують на похорони мобілізованих, яких вони допомагали доставляти, їх ненавидять у громадах, а соціальний тиск стає нестерпним. Це призводить до серйозного кадрового дефіциту в поліції. Офіційна позиція поліції Фацевич підкреслив, що співпраця з ТЦК сильно б’є по репутації поліції в очах суспільства. Поліцейські не хочуть бути «поганими хлопцями» і масово йдуть зі служби. Навіть якщо зняти з них мобілізаційні функції, багато хто вже не повернеться через низькі стабільні зарплати (базова ставка 17–22 тис. грн + тимчасові виплати). МВС та керівництво Нацполіції неодноразово висловлювалися проти повного передання функцій ТЦК поліції, називаючи це «жертвоприношенням поліції» та ризиком остаточної втрати довіри громадян. Ескалація протистояння ТЦК та суспільства. Напруга між ТЦК та населенням дійсно постійно загострюється, що підтверджується офіційною статистикою Нацполіції: З початку повномасштабного вторгнення (лютий 2022) зафіксовано понад 600–620 нападів на військовослужбовців ТЦК. Динаміка: 2022 — 5, 2023 — 38, 2024 — 118, 2025 — 341, січень–квітень 2026 — вже понад 117. Найбільше інцидентів у Харківській області, Києві, Дніпропетровщині. Є загиблі (троє військовослужбовців ТЦК) та поранені. Суспільство реагує на численні відео та свідчення про жорсткі методи «оприлюднення»/доставки, корупційні скандали в ТЦК, випадки перевищення повноважень. Це призводить до блокувань авто ТЦК+поліції, фізичних протистоянь і радикалізації. Поліція допомагає ТЦК (перевірка документів, доставка осіб у розшуку тощо), але це не є її основною функцією, зазвичай вона не протидіє злочинам ТЦК. Багато правоохоронців вважають таку роль чужою і шкідливою для своєї репутації як захисників громадського порядку. Кадровий голод у поліції на тлі війни створює додаткові ризики для безпеки в тилу. Одночасно тривають дискусії про реформу мобілізаційного процесу, можливе посилення ролі поліції (або навпаки — її виведення з цих процесів) та необхідність справедливих, прозорих механізмів призову. Висновок: Ситуація з масовими звільненнями поліцейських є симптомом глибшої системної проблеми — втрати суспільної довіри до мобілізаційних механізмів. Поки протистояння ТЦК і частини населення продовжує загострюватися, це створює серйозні виклики як для правоохоронної системи, так і для обороноздатності країни в цілому. Рішення вимагає комплексного підходу: реформи ТЦК, посилення прозорості, соціальної справедливості та чіткого розмежування функцій поліції. Джерела: інтерв’ю Фацевича («Бабель», Укрінформ), статистика Нацполіції, матеріали LIGA, TSN, NV та інші. Ситуація динамічна і продовжує розвиватися.