Після ліквідації Хаменеї: чи може Іран очолити ще радикальніша еліта КВІР?

За даними агентства Reuters, напередодні ударів по Ірану в аналітичних колах США обговорювався сценарій, за яким у разі загибелі верховного лідера країни Алі Хаменеї владу можуть перехопити більш жорсткі та ідеологічно непримиренні представники Корпус вартових Ісламської революції (КВІР). Що саме оцінювали в США Як повідомляють джерела, знайомі з оцінками американської розвідки, у ЦРУ розглядали варіант, за якого усунення Хаменеї не призвело б до пом’якшення курсу Тегерана. Навпаки — існував ризик, що влада перейде до силовиків із КВІР, які традиційно займають більш радикальну позицію як у внутрішній політиці, так і у зовнішніх питаннях. За інформацією співрозмовників агентства, такий висновок був зроблений напередодні ударів, завданих США та Ізраїлем по іранських цілях. Аналітики наголошували: фізичне усунення верховного лідера не гарантує стратегічної трансформації режиму. Чому саме КВІР? Корпус вартових Ісламської революції — не лише військова структура, а й потужний політико-економічний центр впливу в Ірані. КВІР контролює значну частину оборонного сектору, бере участь у регіональних операціях через мережу проксі-сил та має вагомий вплив на внутрішні процеси. У разі політичної турбулентності або вакууму влади представники цієї структури можуть стати ключовими бенефіціарами зміни балансу сил. В американських розвідувальних колах такий сценарій розглядався як один із кількох можливих, а не як гарантований. Потенційні наслідки Подальша радикалізація зовнішньої політики. Посилення ролі КВІР може означати жорсткішу позицію щодо США, Ізраїлю та країн Перської затоки. Зростання напруги в регіоні. Можливе активніше використання регіональних союзників та проксі-структур. Внутрішня консолідація через силові механізми. У період транзиту влади силові еліти можуть зробити ставку на контроль і репресивні інструменти для стабілізації системи. Політичний контекст У попередні роки тодішній президент США Дональд Трамп заявляв, що не підтримує політику «зміни режиму», аргументуючи це ризиком хаосу. Оцінки розвідки, про які пише Reuters, фактично підтверджують: усунення ключової фігури в авторитарній системі не обов’язково призводить до лібералізації — інколи воно відкриває шлях ще більш жорстким силам. Висновок Аналітичні оцінки, озвучені джерелами Reuters, підкреслюють складність іранської політичної архітектури. У системах, де силові структури мають глибоку інституційну інтеграцію в управління державою, зміна верхівки не гарантує зміни курсу. У випадку Ірану ймовірний транзит влади може не пом’якшити, а навпаки — посилити конфронтаційний характер режиму, якщо ключову роль відіграватимуть представники КВІР.