Samsung, SK hynix та Micron під підозрою у новій ціновій змові: у США подано колективний позов через різке подорожчання оперативної пам'яті

Світовий ринок комп'ютерної пам'яті знову опинився в центрі гучного антимонопольного скандалу. До Федерального суду США подано колективний позов проти трьох найбільших виробників оперативної пам'яті — Samsung, SK hynix та Micron. Позивачі стверджують, що компанії могли координувати свої дії, штучно обмежуючи виробництво DRAM та створюючи дефіцит продукції, що призвело до стрімкого зростання цін.

Якщо ці звинувачення будуть доведені, справа може стати одним із наймасштабніших антимонопольних процесів останніх років у сфері високих технологій. Для мільйонів користувачів це означатиме, що вони могли переплатити за комп'ютери, ноутбуки, сервери, відеокарти та іншу електроніку, яка використовує оперативну пам'ять.

Водночас важливо наголосити: на момент публікації статті суд ще не встановив факту змови. Наразі йдеться лише про висунуті звинувачення, які мають бути перевірені під час судового розгляду.

Позов було подано до Федерального суду Північного округу Каліфорнії. Позивачі стверджують, що починаючи приблизно з 2022 року Samsung, SK hynix та Micron координували скорочення виробництва традиційної пам'яті DRAM.

На думку авторів позову, це призвело до штучного дефіциту на світовому ринку та різкого стрибка вартості модулів пам'яті.

Особливу увагу привертає твердження, що окремі категорії DRAM подорожчали приблизно на 700% порівняно з мінімальними цінами кількарічної давності. Саме тому в англомовному інформаційному просторі вже з'явилися неофіційні назви цієї ситуації — RAMpocalypse та RAMageddon.

Причиною різкого дисбалансу ринку міг стати безпрецедентний попит на обладнання для штучного інтелекту.

Сучасні AI-сервери використовують надзвичайно дорогу пам'ять класу HBM (High Bandwidth Memory), яка забезпечує величезну пропускну здатність для графічних процесорів.

Після стрімкого розвитку генеративного штучного інтелекту саме HBM стала одним із найприбутковіших напрямків для виробників пам'яті.

Позивачі припускають, що компанії могли навмисно скорочувати виробництво звичайної DDR4 та інших типів DRAM, переорієнтовуючи виробничі потужності на HBM, яка приносить значно більший прибуток.

Самі виробники поки що публічно не визнають будь-яких порушень антимонопольного законодавства.

Особливість ринку DRAM полягає у його надзвичайно високій концентрації.

Фактично світовий ринок контролюють лише три компанії:

• Samsung;

• SK hynix;

• Micron.

За різними оцінками, саме вони виробляють понад 90% усієї сучасної оперативної пам'яті DRAM.

Коли настільки невелика кількість виробників домінує на ринку, навіть незалежні рішення кожної компанії можуть суттєво впливати на глобальні ціни. Саме тому будь-які підозри щодо узгоджених дій одразу привертають увагу антимонопольних органів.

Особливого резонансу нинішній позов набув ще й тому, що історія вже знає схожий випадок.

На початку 2000-х років світ сколихнула масштабна справа щодо цінової змови виробників DRAM.

Тоді американські правоохоронні органи встановили існування картелю між низкою виробників пам'яті.

Компанії виплачували сотні мільйонів доларів штрафів, окремі керівники отримували кримінальні покарання, а постраждалі покупці та виробники комп'ютерної техніки отримували компенсації.

Саме цей історичний прецедент сьогодні активно згадується у новому позові.

Водночас він не означає автоматично, що аналогічна змова існувала і тепер. Кожна справа потребує окремого доказування.

Якщо припущення позивачів підтвердяться, наслідки могли торкнутися практично кожного користувача електроніки.

Дорожча оперативна пам'ять автоматично підвищує собівартість:

• персональних комп'ютерів;

• ноутбуків;

• серверів;

• дата-центрів;

• ігрових систем;

• робочих станцій;

• систем відеоспостереження;

• мережевого обладнання.

У підсумку більше платять не лише корпоративні клієнти, а й звичайні покупці.

Особливо відчутним це стало для виробників комп'ютерної техніки, які були змушені або підвищувати кінцеві ціни, або скорочувати власний прибуток.

Ринок DRAM традиційно вважається одним із найбільш циклічних у світовій електронній промисловості.

Періоди дефіциту регулярно змінюються періодами перевиробництва.

У роки надлишкових запасів виробники можуть продавати пам'ять майже за собівартістю.

Але варто попиту перевищити виробничі можливості — ціни здатні зрости у кілька разів лише за кілька кварталів.

Саме тому виробники пояснюють подорожчання звичайними законами ринку, розвитком AI, інвестиціями у нові виробничі лінії та зміною структури попиту.

Позивачі ж вважають, що настільки різке зростання не можна пояснити лише ринковими факторами.

Американське антимонопольне законодавство передбачає досить сувору відповідальність за доведену картельну змову.

Якщо суд визнає порушення, відповідачі можуть бути зобов'язані:

• виплатити потрійне відшкодування збитків постраждалим покупцям;

• компенсувати судові витрати;

• змінити окремі принципи роботи на ринку;

• зіткнутися з новими розслідуваннями в інших країнах.

Крім того, позитивне рішення може стати підставою для нових позовів від корпоративних клієнтів та великих виробників електроніки.

Втім, до такого розвитку подій ще дуже далеко. Антимонопольні процеси подібного масштабу можуть тривати роками, а відповідачі мають право оскаржувати як самі звинувачення, так і будь-які рішення суду.

Хоча позов подано у США, його наслідки можуть мати глобальний характер.

Український ринок комп'ютерної техніки практично повністю залежить від світових поставок оперативної пам'яті.

Будь-які суттєві зміни цін швидко відображаються на вартості ноутбуків, серверів, комплектуючих для ПК та професійного обладнання.

Для українських компаній, що працюють у сфері ІТ, відеовиробництва, інженерії, науки та штучного інтелекту, ціна пам'яті безпосередньо впливає на собівартість модернізації техніки та розвитку інфраструктури.

Саме тому результати американського процесу уважно відстежуватимуть далеко за межами США.

Історія з новим колективним позовом проти Samsung, SK hynix та Micron демонструє, наскільки вразливим залишається глобальний ринок високих технологій. Коли понад 90% виробництва критично важливого компонента зосереджено в руках лише кількох компаній, будь-які підозри щодо антиконкурентної поведінки неминуче викликають широкий суспільний резонанс.

Разом із тим важливо дотримуватися принципу юридичної неупередженості. Станом на сьогодні суд ще не встановив факту картельної змови, а всі звинувачення залишаються предметом розгляду. Остаточні висновки можна буде робити лише після дослідження доказів і завершення судового процесу.

Незалежно від його результату, ця справа вже стала знаковою для світової індустрії напівпровідників. Вона порушує фундаментальні питання про баланс між ринковою конкуренцією, технологічним прогресом і концентрацією виробництва, особливо в епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту. Саме від прозорості цього ринку залежить не лише вартість окремих комплектуючих, а й темпи цифрової трансформації економік усього світу.