«Список помсти» з Ірану: інформаційна війна чи реальна загроза? Хто опинився серед «цілей» і що це означає для світу

Останніми днями світові ЗМІ активно поширюють зображення, на якому поруч із фотографіями президента США Дональда Трампа, прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та низки високопосадовців США, Ізраїлю та європейських країн міститься великий напис перською мовою про неминучість «помсти». На плакаті політики зображені в помаранчевому тюремному одязі з мішенями на лобі — символічне оформлення, що сприймається як заклик до покарання або ліквідації.

Публікація з'явилася після різкого загострення відносин між Іраном, США та Ізраїлем і вже викликала міжнародний резонанс. Однак головне питання залишається відкритим: чи є цей плакат лише пропагандистським жестом, чи він може свідчити про реальні наміри радикальних сил?

Хто опублікував цей плакат

За даними міжнародних ЗМІ, зображення було оприлюднене іранською газетою Hamshahri, яка належить муніципалітету Тегерана. На ньому фігурують Дональд Трамп, Беньямін Нетаньягу, держсекретар США Марко Рубіо, міністр оборони США Піт Гегсет, директор ЦРУ Джон Реткліфф, а також окремі ізраїльські та європейські посадовці. Плакат з'явився після заяв нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї про необхідність помсти за загибель його батька.

Водночас важливо підкреслити: немає підтверджень, що цей плакат є офіційним документом уряду Ірану або офіційним списком осіб, щодо яких ухвалено рішення про фізичну ліквідацію. Це пропагандистська публікація, яка відображає радикальну риторику певного медіа та політичного середовища.

Що написано на плакаті

Верхній напис перською мовою перекладається приблизно як:

«Помста неминуча».

Нижній текст містить погрози, що люди, відповідальні за смерть іранського керівництва, «не помруть природною смертю». Подібні формулювання перегукуються із заявами, які останніми днями лунають від окремих представників іранського політичного та релігійного істеблішменту після різкого загострення конфлікту.

Чому саме зараз з'явилися такі публікації

Після ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї під час американсько-ізраїльської військової операції у країні розпочалася масштабна інформаційна кампанія із закликами до помсти. Під час похоронів у Тегерані та інших містах учасники демонстрацій відкрито вигукували антиамериканські гасла, демонстрували плакати із погрозами на адресу Дональда Трампа та Беньяміна Нетаньягу.

Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї також публічно заявив, що «відплата обов'язково настане», хоча конкретних осіб чи механізмів він не називав.

Чи це лише пропаганда?

Фахівці з міжнародної безпеки застерігають від двох крайнощів.

Перша — ігнорувати такі матеріали як звичайну пропаганду.

Друга — автоматично сприймати їх як офіційний наказ до здійснення замахів.

Насправді ситуація значно складніша.

Подібні плакати насамперед виконують психологічну функцію:

• демонструють внутрішній аудиторії рішучість влади;
• мобілізують прихильників;
• чинять інформаційний тиск на противників;
• формують образ майбутньої «відплати».

Разом із тим історія свідчить, що агресивна риторика іноді передує реальним операціям або може надихати окремих радикалізованих прихильників.

Чи має Іран історію замахів за кордоном?

Так.

Протягом десятиліть західні спецслужби неодноразово звинувачували Іран або пов'язані з ним структури у підготовці чи підтримці операцій проти політичних опонентів.

Серед найвідоміших випадків:

• замахи на іранських опозиціонерів у Європі;
• діяльність спецслужб за межами країни;
• використання проксі-угруповань, насамперед «Хезболли»;
• викриті змови проти окремих дипломатів і політиків.

У США з 2020 року триває посилений захист Дональда Трампа після ліквідації генерала Касема Сулеймані, оскільки американські спецслужби неодноразово повідомляли про можливі іранські плани помсти. Останніми днями з'явилися нові повідомлення про попередження ізраїльської розвідки щодо потенційних загроз. Водночас більшість деталей залишаються засекреченими, а окремі повідомлення поки що не мають незалежного підтвердження.

Наскільки реальними є ризики терактів?

Після появи таких матеріалів правоохоронні органи США, Ізраїлю та низки європейських країн традиційно посилюють заходи безпеки щодо високопосадовців.

Причин для цього декілька.

По-перше, навіть якщо офіційний уряд не планує конкретної операції, подібні матеріали можуть стати сигналом для окремих екстремістів.

По-друге, сучасний тероризм дедалі частіше використовує принцип «натхненного виконавця», коли людина діє самостійно після інформаційної кампанії.

По-третє, у нинішній геополітичній ситуації ризик диверсій, кібератак та спроб політичного насильства оцінюється західними службами як підвищений.

Разом із тим станом на сьогодні немає публічних доказів існування офіційного затвердженого "списку ліквідації", опублікованого державними органами Ірану.

Інформаційна війна як новий фронт

Експерти звертають увагу, що сучасні конфлікти ведуться не лише ракетами.

Інформаційні кампанії, психологічний тиск, використання штучного інтелекту, мемів, плакатів і соціальних мереж стали окремою складовою війни.

Подібні матеріали можуть переслідувати різні цілі:

• деморалізацію противника;
• мобілізацію власного населення;
• привернення уваги світових медіа;
• створення атмосфери страху.

Саме тому будь-які гучні зображення чи «списки» необхідно перевіряти через незалежні джерела, адже вони можуть бути як елементом офіційної пропаганди, так і інформаційною провокацією.

Якою може бути реакція міжнародної спільноти

Очікується, що такі публікації лише посилять дипломатичну напругу між Іраном та західними країнами.

Як правило, після появи відкритих погроз:

• посилюється охорона політичних лідерів;
• активізується обмін розвідувальною інформацією;
• спецслужби перевіряють можливі загрози;
• дипломатичні відносини стають ще більш напруженими.

Водночас офіційні державні структури намагаються відокремлювати пропагандистські матеріали від підтверджених оперативних даних, щоб уникати необґрунтованої ескалації.

Висновок

Плакат із фотографіями Дональда Трампа, Беньяміна Нетаньягу та інших західних політиків, який поширило іранське видання Hamshahri, є показовим прикладом того, як сучасні інформаційні кампанії поєднують політичну символіку, психологічний тиск і пропаганду. Його поява відображає різке загострення риторики після останніх подій навколо Ірану та заяв про необхідність «помсти».

Разом із тим важливо розмежовувати пропагандистські заяви та підтверджені факти. На сьогодні немає публічних доказів, що цей плакат є офіційним урядовим «списком ліквідації». Проте історичний досвід свідчить, що погрози на адресу світових лідерів не можуть ігноруватися, особливо в умовах масштабного міжнародного конфлікту. Саме тому спецслужби західних країн уважно відстежують подібні сигнали, посилюють заходи безпеки та аналізують ризики можливих терактів чи інших актів політичного насильства.

Для читачів і журналістів головним принципом залишається критичне мислення: оцінювати подібні матеріали через призму перевірених фактів, а не емоцій. У часи інформаційних війн достовірність і виважений аналіз є не менш важливою зброєю, ніж дипломатія чи військова сила.