Трамп різко загострив риторику щодо Ірану: заяви про “знищений флот”, авіацію та зв’язок

Президент США Дональд Трамп останніми днями зробив серію гучних і вкрай жорстких заяв щодо війни проти Ірану, намагаючись показати кампанію як швидкий і майже завершений успіх Вашингтона. Частина цих заяв пролунала 7 березня на саміті Shield of the Americas у Доралі, штат Флорида, де, за офіційними повідомленнями, Трамп виступав разом із держсекретарем Марко Рубіо. Саме на цьому заході Трамп заявив, що США нібито “вивели з ладу 42 кораблі флоту” Ірану лише за три дні. У публічно доступній стенограмі його виступу також є фрази про те, що це був “кінець флоту”, а також твердження, що Іран нібито втратив авіацію, зв’язок і телекомунікації. Ще жорсткіше Трамп висловився 9 березня в інтерв’ю CBS News. Як передає Reuters, він сказав, що війна проти Ірану “практично завершена”, і повторив, що в Тегерана “немає флоту, немає зв’язку, немає повітряних сил”. Тоді ж він додав, що США “дуже далеко попереду графіка”, який сам раніше оцінював у чотири-п’ять тижнів. Водночас цифри, які озвучує Трамп, не всюди збігаються з іншими публічними даними. Наприклад, 5 березня Reuters із посиланням на американських військових повідомляв, що США заявляють про понад 30 потоплених іранських кораблів. Тобто публічна риторика Трампа про 42, а в окремих дописах у соцмережах уже й про 46 кораблів, виглядає більш агресивною, ніж раніше озвучені офіційні цифри. Окрему увагу привернули й формулювання, які масово розходяться в Telegram-каналах — зокрема про те, що “лідери Ірану ліквідовані” або “рахують хвилини до ліквідації”. У доступній пошуковій стенограмі виступу Трампа в Доралі точних слів “disappeared” чи “liquidation” не виявлено. Натомість у ній є інші, також дуже жорсткі висловлювання — про “кінець флоту”, знищення комунікацій та багаторічну “погану” роль Ірану. Тому частину вірусних цитат слід розглядати як вільний переказ або емоційний переклад, а не як дослівну мову американського президента. На тлі цих заяв Трамп не виключає й подальшого розширення американської ролі у конфлікті. Reuters повідомляє, що він заявив CBS про роздуми щодо контролю над Ормузькою протокою, а також сказав, що “має когось на думці” як можливого майбутнього лідера Ірану, хоча деталей не розкрив. Такі слова лише підсилюють враження, що Вашингтон дедалі відвертіше говорить не лише про воєнні удари, а й про політичне майбутнє самої Ісламської Республіки. Загалом нинішні заяви Трампа демонструють курс на максимальне інформаційне та психологічне тиснення на Тегеран. Однак вони водночас викликають суперечки щодо достовірності окремих цифр, реальних цілей війни та меж американського втручання. Reuters також зазначав, що адміністрація Трампа вже критикували за суперечливі пояснення щодо цілей кампанії, а опитування Reuters/Ipsos показувало стриману підтримку ударів по Ірану серед американців.