Кінець епохи заводських тембрів: як штучний інтелект створюватиме нові звуки за кілька секунд

Частина 2

«Мені подобається цей рояль... але хотілося б, щоб він звучав трохи тепліше»

Саме з такої фрази починається історія майже кожного клавішника.

За десятиліття музиканти навчилися жити з думкою, що жоден інструмент не звучить саме так, як хотілося б. Купуючи новий синтезатор, вони отримували сотні або навіть тисячі тембрів. Але майже відразу починався нескінченний процес пошуку, редагування та вдосконалення.

Одному бракувало «живості» рояля.

Інший хотів зробити саксофон м'якшим.

Третій намагався надати струнним більшої кінематографічності.

Четвертий годинами експериментував із фільтрами, генераторами огинаючих, модуляцією та ефектами, щоб отримати звук, який існував лише в його уяві.

Протягом десятиліть це вважалося нормою.

Але сьогодні виникає питання, яке ще кілька років тому здалося б фантастикою:

А що, якщо інструмент сам навчиться створювати потрібний звук?

Тембр — це більше, ніж набір параметрів

Багато хто вважає, що тембр — це просто певний файл або записаний семпл.

Насправді сучасний тембр є складною системою взаємодії десятків або навіть сотень параметрів.

Кожен звук складається з багатьох компонентів:

• спектра гармонік;
• форми хвилі;
• атаки;
• затухання;
• динаміки;
• модуляції;
• роботи фільтрів;
• просторових ефектів;
• поведінки при різній силі натискання клавіш;
• реакції на педалі;
• артикуляції.

Саме тому створення професійного тембру іноді займає не години, а тижні.

Чому навіть найдорожчі синтезатори не можуть догодити всім?

Відповідь дуже проста.

Тому що не існує універсального ідеального звучання.

Один музикант любить яскравий концертний рояль.

Інший — теплий джазовий.

Третій — м'який студійний.

Комусь подобається аналогове звучання 80-х.

Інший прагне максимально реалістичного симфонічного оркестру.

Виробник не може передбачити вподобання кожного.

Тому створюються компромісні заводські пресети.

Саме через це музиканти роками купують додаткові бібліотеки, семпли та пакети розширення.

Штучний інтелект змінює сам принцип створення тембрів

Саме тут починається справжня революція.

У традиційному синтезаторі музикант обирає один із уже готових пресетів.

Навіть якщо їх десять тисяч — це все одно лише десять тисяч готових варіантів.

Штучний інтелект пропонує зовсім іншу концепцію.

Він може не вибирати.

Він може створювати.

Кожен запит музиканта стає початком абсолютно нового процесу генерації звуку.

«Опиши звук словами»

Уявімо клавішний інструмент 2032 року.

На дисплеї лише одне поле.

Опишіть бажане звучання.

Музикант пише:

«Створи рояль для романтичної балади. Нехай він буде теплішим за Steinway, але яскравішим за Yamaha CFX. Додай легку атмосферу старої аналогової стрічки.»

Через кілька секунд інструмент створює новий тембр.

Не знаходить його.

Не копіює.

Саме генерує.

Причому цей звук може існувати лише в одному екземплярі.

Він стає авторським.

Голос стане новою мовою програмування

Ще цікавіший сценарій.

Музикант більше нічого не друкує.

Він просто говорить.

— Зроби саксофон трохи м'якшим.

Інструмент миттєво змінює тембр.

— Додай більше об'єму.

ШІ перебудовує просторову модель.

— Занадто багато високих частот.

Через секунду вони стають природнішими.

Фактично людина більше не програмує синтезатор.

Вона веде з ним діалог.

Чи означає це смерть професії саунд-дизайнера?

На перший погляд може здатися, що так.

Але історія технологій говорить про інше.

Фотошоп не знищив дизайнерів.

Автоматичний переклад не ліквідував професійних перекладачів.

ШІ для програмування не зробив програмістів непотрібними.

Змінилися їхні ролі.

Те саме, найімовірніше, станеться і в музиці.

Саунд-дизайнер перестане бути людиною, яка вручну змінює сотні параметрів.

Натомість він стане архітектором звуку.

Його завданням буде створення концепцій, навчання моделей, розробка фірмового звучання брендів, артистів і навіть окремих концертних турів.

Народження абсолютно нової професії

Цілком можливо, що вже найближчим десятиліттям з'явиться нова спеціальність.

AI Sound Architect.

Або українською —

архітектор звуку зі штучним інтелектом.

Ця людина не програмуватиме генератори хвиль.

Вона створюватиме словесні моделі звучання.

Наприклад:

«Хочу, щоб цей інструмент викликав відчуття світанку в Карпатах після літнього дощу.»

Для людини це звучить як художній образ.

Для ШІ — це набір акустичних характеристик, спектральних особливостей, динаміки, просторових моделей та психоакустичних закономірностей.

Бібліотеки по 500 гігабайтів можуть стати історією

Сьогодні професійні студії накопичують величезні колекції семплів.

У багатьох композиторів вони займають кілька терабайтів.

Причина проста.

Кожен можливий варіант звучання записується окремо.

Саме тому сучасні оркестрові бібліотеки настільки великі.

Але генеративний ШІ пропонує інший підхід.

Він не зберігає мільйони записів.

Він навчається закономірностям звучання.

І вже на їхній основі створює новий звук у момент запиту.

Якщо ця технологія досягне рівня, який задовольнить професійних музикантів, потреба у дедалі більших бібліотеках може суттєво зменшитися. Проте повністю вони, найімовірніше, не зникнуть: автентичні записи рідкісних інструментів і надалі матимуть високу цінність як джерело даних і творчий матеріал.

Чи можна буде створити інструмент, якого ніколи не існувало?

Ось тут відкриваються майже безмежні можливості.

Уявіть:

скрипка...

віолончель...

саксофон...

і людський голос.

Усе це об'єднується в одному новому тембрі.

Або:

електрогітара...

орган Hammond...

духова секція...

аналоговий синтезатор.

Результат?

Новий музичний інструмент.

Не семпл.

Не мікс.

Самостійний тембр.

Можливо, саме так народяться інструменти XXI століття.

Авторський звук стане ціннішим за сам інструмент

Сьогодні музиканти часто запитують:

— На якому синтезаторі ти граєш?

Через десять років питання може звучати інакше:

— Яку модель ШІ ти використовуєш?

або

— Хто створив тобі цей звук?

Цінність зміститься.

Не клавіатура.

Не процесор.

Не обсяг пам'яті.

А унікальне звучання.

Так само, як сьогодні цінується голос відомого виконавця.

Чи всі виробники готові до такої революції?

Не зовсім.

Великі компанії інвестують у штучний інтелект уже зараз, але серійні музичні інструменти ще не отримали всіх можливостей, про які мріють музиканти. Причини зрозумілі: генерація звуку має бути швидкою, стабільною, передбачуваною й достатньо якісною для сцени та студії.

Крім того, виникають нові питання. Якщо ШІ створив унікальний тембр, кому належать права на нього? Чи можна його продавати? Чи стане він частиною авторського стилю музиканта? Відповіді на ці питання ще формуються, і саме вони визначатимуть правила нового ринку.

Висновок

Заводські тембри десятиліттями були основою будь-якого синтезатора. Вони визначали характер інструмента, його сильні й слабкі сторони, а також напрям подальшої роботи музиканта.

Проте штучний інтелект може змінити саму філософію створення звуку. Якщо раніше музикант вибирав із готового набору пресетів, то в майбутньому він, імовірно, описуватиме свою творчу ідею словами, а інструмент створюватиме унікальний тембр спеціально для нього.

Це означає, що ми поступово переходимо від епохи вибору до епохи створення. І, можливо, саме ця зміна стане найважливішою революцією в історії електронних музичних інструментів.

У наступній частині

«Чи замінить ШІ звукорежисера? Майбутнє цифрових мікшерів, процесорів ефектів і концертного звуку»

Ми розглянемо, як штучний інтелект уже сьогодні навчається автоматично налаштовувати еквалайзери, компресори, реверберацію, вокальні гармонії та концертний звук, а також чи зможе він колись стати повноцінним звукорежисером на сцені.

Примітка редакції: У статті поєднано підтверджені тенденції розвитку музичних технологій із авторським аналітичним прогнозом. Там, де йдеться про майбутні можливості, це позначено як імовірний сценарій розвитку галузі, а не як уже реалізована функція сучасних музичних інструментів.