Чи вистачить Америці зброї на кілька фронтів? Війна в Україні, конфлікт з Іраном і нові виклики для глобальної безпеки

Останніми днями одразу кілька впливових американських медіа — The New York Times, The Wall Street Journal, Fox News, Associated Press та інші — опублікували матеріали про проблему, яка ще донедавна залишалася переважно темою закритих військових дискусій. Йдеться про темпи витрачання високоточної американської зброї та здатність оборонної промисловості швидко поповнювати запаси.

У публічному просторі дедалі частіше звучить твердження, що значна військова допомога Україні разом із масштабним використанням американських ракет і систем ППО під час конфлікту з Іраном створили додатковий тиск на арсенали США. Одночасно посадовці адміністрації Дональда Трампа запевняють, що країна зберігає достатній рівень обороноздатності, хоча визнають необхідність активного нарощування виробництва окремих видів боєприпасів.

Саме ця тема сьогодні стала предметом жвавих дискусій серед військових аналітиків у всьому світі.

Чому питання запасів зброї стало настільки актуальним

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Сполучені Штати стали найбільшим постачальником сучасного озброєння.

Україна отримала:

• ракети Patriot;
• HIMARS;
• ATACMS;
• артилерійські боєприпаси;
• бронетехніку;
• засоби ППО;
• ракети класу "повітря-повітря";
• високоточні авіаційні боєприпаси.

Більшість цього озброєння передавалася зі складів американської армії, після чого Міністерство оборони США розміщувало нові замовлення для поповнення запасів.

Однак одночасно різко загострилася ситуація на Близькому Сході.

Під час операцій проти Ірану американські сили використовували значну кількість:

• крилатих ракет Tomahawk;
• ракет Patriot;
• ракет SM-6;
• авіаційних високоточних боєприпасів;
• інших дорогих систем перехоплення.

Саме поєднання двох великих театрів військових дій викликало питання щодо темпів витрачання стратегічних запасів.

Що пише The New York Times

За даними американських журналістів, адміністрація Дональда Трампа дедалі більше стикається з необхідністю балансувати між кількома кризами одночасно.

У матеріалах зазначається, що:

• війна з Іраном виявилася складнішою, ніж очікувалося;
• зростає навантаження на військові склади;
• Білий дім змушений враховувати можливі майбутні конфлікти не лише в Європі, а й в Індо-Тихоокеанському регіоні.
• 
  

Що говорить адміністрація Трампа

Офіційна позиція Вашингтона помітно відрізняється від тривожних оцінок окремих медіа.

Посол США в ООН Майк Волц заявив, що значна частина нинішніх проблем із запасами сформувалася ще до приходу нинішньої адміністрації, пов'язавши це з масштабними поставками Україні та іншими військовими операціями попередніх років. Водночас він наголосив, що США залишаються боєздатними.

Міністр оборони Піт Гегсет також публічно відкинув твердження про «критичне виснаження» запасів, заявивши, що повідомлення про нестачу боєприпасів перебільшені, хоча Пентагон уважно стежить за балансом використання та поповнення озброєння.

Отже, навіть у США існують різні оцінки ситуації: незалежні журналісти й окремі експерти говорять про серйозний виклик, тоді як офіційні особи наголошують, що армія має необхідні ресурси для виконання своїх завдань.

Чому Росія та Китай уважно спостерігають

Саме ця тема дедалі частіше звучить у західних аналітичних центрах.

Якщо США будуть змушені витрачати значні ресурси на Близькому Сході, це потенційно може:

• скоротити темпи постачання окремих систем союзникам;
• створити додаткове навантаження на американський військово-промисловий комплекс;
• змусити Вашингтон жорсткіше визначати пріоритети між Європою, Близьким Сходом та Індо-Тихоокеанським регіоном.

Саме тому аналітики припускають, що Москва та Пекін уважно оцінюють, наскільки США здатні одночасно підтримувати кілька великих криз.

Водночас на сьогодні немає підтверджень, що Росія чи Китай вже ухвалили конкретні рішення, скориставшись ситуацією. Це залишається предметом стратегічних оцінок, а не встановленим фактом.

Китай активізує інформаційний та політичний вплив

Паралельно із військовими викликами у США тривають дискусії щодо китайської діяльності всередині країни.

За даними матеріалів Fox News із посиланням на документи, пов'язані із законом FARA, китайські державні структури та пов'язані організації витрачали значні кошти на інформаційну діяльність, медіапроєкти, лобіювання та інші інструменти впливу у США. Китайська сторона відкидає звинувачення, заявляючи, що її діяльність є законною та спрямованою на розвиток міжнародного співробітництва. Таким чином, існують дві протилежні позиції, які слід чітко розмежовувати.

Чи вплине це на Україну

Саме це питання сьогодні найбільше хвилює Київ.

Частина експертів допускає:

• довші строки виробництва окремих ракет;
• можливий перегляд пріоритетів постачання;
• більший акцент на спільному виробництві озброєнь із союзниками;
• збільшення ролі європейських оборонних програм.

Разом із тим США офіційно не заявляли про припинення підтримки України лише через проблему запасів. Натомість у Вашингтоні дедалі частіше говорять про необхідність прискорення виробництва та розширення оборонної промисловості.

Головна проблема — не нестача зброї, а швидкість її виробництва

Більшість сучасних американських ракет не можна виготовити за кілька тижнів.

Для окремих високоточних систем цикл виробництва може становити роки. Саме тому навіть найбільша військова економіка світу змушена планувати використання боєприпасів дуже обережно.

Війна в Україні вже стала каталізатором масштабного розширення оборонного виробництва США, а конфлікт із Іраном лише посилив цей процес.

Висновок

Дискусія про виснаження американських запасів озброєнь є реальною, але її часто подають у спрощеному вигляді. З одного боку, незалежні американські медіа та окремі експерти попереджають, що одночасна підтримка України та проведення військових операцій проти Ірану створює безпрецедентне навантаження на арсенали США. З іншого — адміністрація Дональда Трампа та керівництво Пентагону публічно запевняють, що американські збройні сили мають достатні ресурси, а головне завдання полягає у прискоренні виробництва та своєчасному поповненні запасів.

Для України ця тема має стратегічне значення, адже від темпів виробництва західного озброєння залежить довгострокова підтримка у війні з Росією. Для Росії та Китаю ситуація є важливим індикатором можливостей США діяти одночасно на кількох геополітичних напрямках. Водночас твердження, що американська армія вже втратила здатність ефективно реагувати на глобальні виклики, наразі не підтверджуються офіційними даними. Найімовірніше, світ входить у нову епоху, коли ключовим фактором військової могутності стають не лише наявні арсенали, а й швидкість, з якою держава здатна відновлювати свої запаси та нарощувати оборонне виробництв