Ізраїль і Туреччина на межі дипломатичної війни: Ердоган порівнює Нетаньягу з Гітлером, Ізраїль називає президента Туреччини антисемітським диктатором

 Найглибша криза за десятиліття: чому стрімко погіршуються відносини між Ізраїлем та Туреччиною

Колись Туреччина та Ізраїль були стратегічними партнерами на Близькому Сході. Анкара стала першою мусульманською державою, яка офіційно визнала Ізраїль ще у 1949 році. Військова співпраця, торгівля, туризм та дипломатичні контакти довгі роки вважалися прикладом успішних відносин між єврейською державою та мусульманським світом.

Сьогодні ситуація кардинально інша. Відносини між країнами переживають одну з найглибших криз в історії. Взаємні образи на найвищому рівні, звинувачення у воєнних злочинах, порівняння з Гітлером, заяви про антисемітизм і навіть натяки на можливе військове протистояння перетворили ізраїльсько-турецькі відносини на один із найнебезпечніших конфліктів сучасного Близького Сходу.

 Як союзники стали противниками

Серйозне охолодження почалося ще після інциденту з судном «Маві Мармара» у 2010 році. Проте нинішня криза значно масштабніша.

Після початку війни в секторі Газа президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган став одним із найжорсткіших критиків ізраїльської політики. Турецьке керівництво неодноразово звинувачувало Ізраїль у масових порушеннях прав людини та вимагало міжнародного розслідування дій ізраїльської армії.

У 2024–2025 роках напруга досягла нового рівня. Туреччина призупинила торгівлю з Ізраїлем, оголосила про розрив дипломатичних відносин та почала підтримувати міжнародні юридичні ініціативи проти ізраїльського керівництва.

 Ердоган порівняв Нетаньягу з Гітлером

Найгучніший дипломатичний скандал виник після заяв президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

Наприкінці 2023 року Ердоган заявив, що не бачить різниці між діями Адольфа Гітлера та політикою Нетаньягу щодо Гази. Турецький президент поставив риторичне питання: «Чим Нетаньягу відрізняється від Гітлера?» і заявив, що дії ізраїльського уряду змушують людей згадувати злочини нацистського режиму.

Пізніше турецький лідер неодноразово повторював подібні порівняння. У 2024 році він назвав Нетаньягу «сучасним Гітлером», а в 2025 році заявив, що ізраїльський прем'єр навіть «перевершив Гітлера» за масштабами страждань цивільного населення в Газі.

Такі висловлювання викликали різку реакцію в Ізраїлі, де порівняння сучасної ізраїльської політики з нацистською Німеччиною традиційно сприймаються як особливо образливі через трагедію Голокосту.

 Відповідь Ізраїлю: «антисемітський диктатор» і «тиран»

Ізраїльське керівництво не залишило ці заяви без відповіді.

Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу неодноразово звинувачував Ердогана в лицемірстві та авторитаризмі. У відповідь на чергові звинувачення турецького президента ізраїльський прем'єр назвав його людиною, яка не має морального права повчати інших.

Особливо жорсткою стала реакція ізраїльського керівництва у 2025–2026 роках. Нетаньягу назвав Ердогана «антисемітським диктатором», який не має права критикувати Ізраїль. В інших заявах ізраїльські політики використовували визначення «антисемітський тиран», «фашистський диктатор» та «авторитарний правитель».

Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар також неодноразово звинувачував президента Туреччини у придушенні свобод, переслідуванні опозиції та систематичному порушенні прав людини.

 Взаємні звинувачення виходять за межі Гази

Суперечка вже давно не обмежується лише палестинським питанням.

Ізраїль дедалі частіше звинувачує Туреччину у підтримці ХАМАС, а також у спробах розширити свій вплив у Сирії та Східному Середземномор'ї. Туреччина, своєю чергою, заявляє, що Ізраїль веде агресивну політику проти сусідніх держав і створює загрозу для всього регіону.

У червні 2026 року Ердоган заявив, що ізраїльські операції в Сирії та Лівані становлять пряму загрозу для безпеки Туреччини. Він звинуватив Ізраїль у дестабілізації всього Близького Сходу та навіть пов'язав його дії з ширшим регіональним конфліктом навколо Ірану.

 Боротьба за вплив у Сирії

Окремою причиною загострення стала Сирія.

Після ослаблення іранського впливу в регіоні дедалі більше експертів говорять про те, що Туреччина та Ізраїль починають конкурувати за стратегічний вплив на сирійському напрямку. Обидві держави мають власні безпекові інтереси, а також прагнуть не допустити посилення своїх опонентів поблизу кордонів.

Деякі турецькі та ізраїльські посадовці вже відкрито говорять про ризик прямого зіткнення інтересів двох країн у майбутньому.

 Чи можливий військовий конфлікт між Туреччиною та Ізраїлем

Попри різку риторику, більшість аналітиків поки що не прогнозують прямої війни між двома державами.

Обидві країни мають потужні армії та залишаються важливими партнерами Заходу в різних сферах. Крім того, Туреччина є членом НАТО, що створює додаткові механізми стримування.

Однак небезпека полягає в іншому. Чим агресивнішою стає політична риторика, тим більшим є ризик помилок, провокацій або випадкових інцидентів у Сирії, Східному Середземномор'ї чи інших регіонах, де інтереси Анкари та Єрусалима перетинаються.

 Що означає ця криза для Близького Сходу

Погіршення відносин між Туреччиною та Ізраїлем змінює всю архітектуру регіональної безпеки.

Ще кілька років тому Анкара могла виступати посередником між Ізраїлем та окремими мусульманськими країнами. Сьогодні Туреччина дедалі частіше позиціонує себе як один із головних політичних опонентів ізраїльського керівництва.

На тлі війни в Газі, конфлікту між Ізраїлем та Іраном, нестабільності в Сирії та Лівані така конфронтація створює додаткові ризики для всього Близького Сходу.

Висновок

Відносини між Ізраїлем та Туреччиною переживають найсерйознішу кризу за багато років. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган неодноразово порівнював Беньяміна Нетаньягу з Адольфом Гітлером, звинувачуючи Ізраїль у злочинах проти палестинців. У відповідь ізраїльські політики називали Ердогана «антисемітським диктатором», «тираном» та авторитарним лідером.

Сьогодні конфлікт між Анкарою та Єрусалимом вже давно вийшов за межі словесних перепалок. Він охоплює питання Гази, Сирії, Ірану, Східного Середземномор'я та майбутнього балансу сил на Близькому Сході. І хоча пряма війна між двома країнами поки що малоймовірна, подальша ескалація може мати наслідки далеко за межами регіону.