НАБУ і САП проводять спецоперацію в Офісі Генпрокурора: що відомо про справу шахрайських кол-центрів та операцію «Карфаген»

 4 вересня 2026 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять масштабну спецоперацію, у центрі якої опинився посадовець Офісу Генерального прокурора України. За версією слідства, йдеться про можливе «кришування» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.

  

Операція стала однією з найбільш резонансних антикорупційних подій дня. Особливу увагу привертає те, що слідчі дії відбуваються безпосередньо в Офісі Генерального прокурора — органі, який сам покликаний забезпечувати процесуальне керівництво та представляти державне обвинувачення у кримінальних провадженнях.

Станом на вечір 4 вересня НАБУ та САП офіційно повідомили лише основні обставини операції, наголосивши, що деталі будуть оприлюднені згодом. Водночас українські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомляють про затримання керівника кібердепартаменту ОГП Сергія Кропиви.

Редакція «Захист плюс» зібрала відомі на цей момент факти та пояснює, що саме відбувається, кого стосується розслідування і чому ця справа може мати значно ширші наслідки, ніж звичайне викриття шахрайської мережі.

Що сталося 4 вересня: головне за кілька хвилин

НАБУ та САП повідомили про проведення спеціальної операції з викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював посадовець Офісу Генерального прокурора України.

Правоохоронці пов'язують цю організацію щонайменше з двома напрямами діяльності:

• можливим прикриттям мережі шахрайських кол-центрів;
• легалізацією майна, отриманого злочинним шляхом.

Саме формулювання НАБУ принципово важливе: бюро говорить не просто про окремого співробітника прокуратури, якого перевіряють на предмет дисциплінарного порушення, а про злочинну організацію.

Українська правда повідомила, що НАБУ проводить слідчі дії в Офісі Генерального прокурора в межах цієї спецоперації.

Подальші повідомлення ЗМІ містять інформацію про затримання керівника кібердепартаменту ОГП Сергія Кропиви. Ця інформація на момент підготовки матеріалу походить переважно від джерел медіа, хоча низка видань уже повідомляє про затримання як про встановлений факт.

Хто такий Сергій Кропива і чому його ім'я з'явилося у справі

За повідомленнями українських медіа, одним із ключових фігурантів став Сергій Кропива, який очолює кібердепартамент Офісу Генерального прокурора.

Саме цей підрозділ є особливо важливим у контексті справи, оскільки розслідування пов'язане з діяльністю шахрайських кол-центрів та кіберзлочинністю.

За інформацією ЗМІ, Кропиву затримали співробітники НАБУ та САП. Водночас на момент публікації повного офіційного повідомлення про підозру із зазначенням усіх інкримінованих статей Кримінального кодексу України у відкритому доступі ще не було.

Тому редакція «Захист плюс» наголошує: затримання, підозра та доведена вина — це юридично різні стадії.

Наразі мова йде про розслідування та версію слідства. Остаточні висновки може зробити лише суд.

У чому полягає ймовірна схема

За попередньою інформацією НАБУ та САП, йдеться про мережу шахрайських кол-центрів, діяльність якої могла отримувати незаконне прикриття з боку посадовця Офісу Генерального прокурора.

Термін «кришування», який використовують правоохоронці та медіа, у цьому випадку слід розуміти як можливе використання службових можливостей або зв'язків для забезпечення безперешкодної роботи незаконної діяльності.

Шахрайські кол-центри в Україні протягом останніх років стали окремою проблемою.

Їхні оператори можуть видавати себе за представників банків, правоохоронних органів, державних установ, фінансових компаній або інших організацій. Потенційна мета таких схем — отримання доступу до грошей, банківських рахунків, персональних даних або іншого майна громадян.

Ключове питання для слідства — які конкретно дії здійснювали фігуранти, хто організовував діяльність, кому вона була підконтрольна та хто забезпечував її прикриття.

Чому в справі з'являється легалізація майна

Другий важливий елемент повідомлення НАБУ — легалізація майна, отриманого злочинним шляхом.

Це означає, що слідство перевіряє не лише можливе отримання незаконних доходів, а й подальший рух цих коштів або активів.

Принципово важливо встановити повний фінансовий ланцюг:

злочинна діяльність → отримання коштів → переміщення або перетворення активів → їхнє приховування або надання їм вигляду законного походження.

Якщо така версія буде доведена доказами, справа може вийти далеко за межі історії про шахрайські кол-центри.

Саме фінансовий компонент часто дозволяє слідчим встановити реальний масштаб організованої злочинної діяльності.

Операція «Карфаген»: що відомо

Увечері 4 вересня НАБУ також почало використовувати назву «Карфаген» щодо нової спецоперації.

За повідомленнями українських медіа, саме так названо операцію, пов'язану з фігурантами справи в Офісі Генерального прокурора.

Це оперативне позначення, яке може використовуватися правоохоронцями для ідентифікації комплексу слідчих та оперативних заходів.

НАБУ наразі не оприлюднило повного опису всіх епізодів «Карфагена».

Що заявив Офіс Генерального прокурора

Офіс Генерального прокурора відреагував на інформацію про можливу причетність свого працівника до протиправної діяльності.

В ОГП заявили, що всі обставини має встановити слідство, а сам Офіс готовий надати антикорупційним органам необхідну інформацію в межах закону.

Також повідомлялося про відсторонення працівника, щодо якого перевіряється можлива причетність до протиправної діяльності, на час досудового розслідування.

Офіс Генерального прокурора фактично не заперечує проведення розслідування та заявляє про готовність співпрацювати з НАБУ і САП. 

Чому ця операція є особливо резонансною

Звичайне викриття шахрайського кол-центру навряд чи стало б головною кримінальною новиною дня.

Ця ситуація принципово інша.

Якщо слідство підтвердить версію про участь високопосадовця ОГП в організації, яка забезпечувала функціонування шахрайської мережі, виникне питання не лише про індивідуальну корупцію.

А про проникнення організованої злочинності у систему правоохоронних органів.

Прокуратура має виконувати одну з ключових функцій у кримінальному процесі. Якщо представник цього органу сам стає фігурантом розслідування щодо можливої злочинної організації, суспільство закономірно запитує: чи могла службова інформація, статус або професійні контакти використовуватися для захисту незаконного бізнесу?

Відповідь на це питання повинно дати слідство.

Це не перший удар по мережах шахрайських кол-центрів

Важливо розглядати події 4 вересня не ізольовано.

Українські правоохоронці останнім часом значно посилили боротьбу з шахрайськими кол-центрами. Як вважають експерти щоб відволікти від корупційних скандалів в ОП. 

За даними Офісу Генерального прокурора, за останні 12 місяців у межах протидії таким схемам було проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 кол-центрів та ліквідовано понад 5000 операторських місць.

Окремо в серпні 2026 року правоохоронці провели масштабну операцію, під час якої, за даними ОГП, було здійснено 411 обшуків, припинено роботу 94 шахрайських кол-центрів та ліквідовано 1794 операторські місця.

Цікавий той факт, що даних про покарання злочинців -  відсутні.

Що наразі підтверджено, а що залишається інформацією ЗМІ

На тлі стрімкого поширення інформації в Telegram та соціальних мережах важливо розділяти факти.

Підтверджено правоохоронними органами:

1. НАБУ та САП проводять спецоперацію.

2. Йдеться про викриття злочинної організації.

3. За версією слідства, до організації причетний посадовець Офісу Генерального прокурора.

4. Організацію пов'язують із можливим прикриттям мережі шахрайських кол-центрів.

5. Також слідство перевіряє легалізацію майна.

6. НАБУ проводить слідчі дії в Офісі Генерального прокурора.

Повідомляється джерелами та ЗМІ:

1. Про затримання Сергія Кропиви.

2. Про можливі слідчі дії в окремих службових кабінетах.

3. Про інші можливі епізоди та учасників.

Частина цих відомостей ще очікує офіційного підтвердження.

Чи були слідчі дії в Офісі Президента?

На тлі сьогоднішніх подій у мережі почала поширюватися інформація про нібито проведення НАБУ слідчих дій також в Офісі Президента.

Однак ця інформація стала предметом окремого спростування. Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що повідомлення про проведення таких заходів в ОП не відповідають дійсності.

Тому ці два сюжети не слід змішувати.

Підтверджені події стосуються Офісу Генерального прокурора.

Будь-які твердження про паралельну операцію в Офісі Президента потребують окремих офіційних підтверджень.

Що буде далі

Найважливішим етапом стане оприлюднення детальніших матеріалів НАБУ та САП.

Громадськість очікує відповіді щонайменше на кілька ключових питань:

• скільки осіб входило до організації;
• хто, за версією слідства, був її організатором;
• скільки шахрайських кол-центрів могло бути пов'язано зі схемою;
• які саме службові можливості могли використовуватися;
• які суми незаконних доходів встановлені;
• яким чином легалізувалися отримані кошти;
• які активи могли бути придбані за ці кошти;
• скільки підозр буде оголошено;
• які запобіжні заходи проситиме прокуратура.

Не менш важливо — побачити судову перспективу справи.

Адже масштабна спецоперація є лише початком кримінального процесу. Далі докази повинні пройти перевірку в суді. 

Висновок: головне питання — не скільки кол-центрів закрили, а скільки організаторів реально покарали

Операція НАБУ та САП 4 вересня може виявитися важливим розслідуванням. Якщо слідство доведе, що посадовець Офісу Генерального прокурора справді використовував службові можливості для прикриття шахрайського бізнесу, це буде не просто чергова кримінальна справа. Це буде історія про те, наскільки глибоко організована злочинність могла проникнути в систему, яка сама повинна з нею боротися.

Але саме тут виникає головне питання, яке держава поки що не дає суспільству у зручній і зрозумілій формі.

Що відбувається після гучних обшуків?

Правоохоронці регулярно звітують про ліквідовані кол-центри, сотні обшуків, тисячі вилучених робочих місць та мільйонні збитки потерпілих. Водночас у відкритому інформаційному просторі немає такої ж простої та масштабної статистики про інше: скільки організаторів цих мереж отримали обвинувальні вироки, скільки реально відбувають покарання, яке майно конфісковане і скільки грошей повернуто потерпілим.

Це особливо важливо тому, що реальні вироки існують. Наприклад, українські суди вже призначали організаторам шахрайських call-центрів реальні строки позбавлення волі. Є й міжнародні справи, де учасники транснаціональних мереж отримували обвинувальні вироки, тоді як справи українських організаторів продовжують перебувати в судах.

Отже, говорити, що «ніхто ніколи не відповідає», було б неправдою.

Але так само неправильно створювати враження, що кожна гучно оголошена ліквідація шахрайського call-центру автоматично означає знищення всієї злочинної мережі.

Свіжі кримінальні провадження демонструють протилежне: окремі мережі мають складну структуру, працюють із потерпілими з різних країн, використовують IP-телефонію, спуфінг, технічну інфраструктуру та значні фінансові ресурси. У деяких справах обвинувальні акти вже передані до суду, але остаточного вироку ще немає.

Тому суспільний скепсис має під собою певне підґрунтя — але він повинен бути спрямований не на сам факт роботи правоохоронців, а на кінцеву результативність системи правосуддя.

І тут є ще одна принципова деталь.

НАБУ та САП можуть провести слідство, зібрати докази, повідомити про підозру і передати справу до суду. Але саме суд визначає, чи доведена вина. Загальна статистика НАБУ свідчить, що його справи справді доходять до обвинувальних вироків: станом на 30 червня 2026 року НАБУ та САП звітували про 356 обвинувальних вироків і 484 засуджених за весь період роботи, а лише за перше півріччя 2026 року — про 55 обвинувальних вироків щодо 76 засуджених.

Однак ці цифри стосуються всієї антикорупційної роботи НАБУ і САП, а не саме шахрайських call-центрів. Тому використовувати їх як доказ того, що проблема кол-центрів ефективно вирішується, було б некоректно.

Саме тому сьогодні суспільство має право вимагати від держави не чергового звіту про кількість обшуків.

Потрібен інший звіт:

скільки було організаторів — скільки підозр — скільки обвинувальних актів — скільки вироків — скільки реальних строків — скільки конфіскованого майна — скільки повернутих потерпілим коштів.

Тільки тоді стане зрозуміло, чи справді держава знищує індустрію шахрайських кол-центрів, чи лише регулярно ліквідовує окремі її офіси.

І саме тому операцію «Карфаген» сьогодні варто оцінювати не за гучністю затримань і не за кількістю проведених обшуків.

Її справжній результат стане зрозумілим через місяці або навіть роки — у судових рішеннях.

Якщо справа завершиться обвинувальними вироками, реальним покаранням організаторів, конфіскацією незаконних активів і поверненням коштів потерпілим — це буде доказом того, що система здатна доводити боротьбу зі злочинністю до кінця.

Якщо ж через роки ми знову побачимо нові спецоперації, нові «ліквідовані» кол-центри та нових фігурантів, але без зрозумілого ланцюга від викриття до покарання, питання суспільства стане ще жорсткішим.

Бо громадянам потрібні не тільки обшуки. Їм потрібен результат.

І, можливо, саме за цим результатом — а не за сьогоднішніми гучними заголовками — і варто буде оцінювати справжню ціну операції «Карфаген».