США, Україна і «біолабораторії»: що насправді розсекретила Тулсі Габбард і чи підтвердилися теорії змови?

Тема так званих «американських біолабораторій в Україні» знову опинилася в центрі міжнародної уваги. Причиною стала публікація директоркою Національної розвідки США Тулсі Габбард пакета розсекречених документів, у яких ідеться про фінансування Сполученими Штатами понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу, включаючи Україну.

Новина миттєво викликала бурхливу реакцію. Одні заявили, що «теорії змови підтвердилися», інші наголосили, що йдеться про давно відомі програми біобезпеки, які не мають жодного стосунку до створення біологічної зброї.

Для України ця тема особливо чутлива, оскільки саме існування американських біологічних проєктів на її території багато років використовувалося російською пропагандою як один із головних інформаційних аргументів проти Києва.

То що ж насправді сталося? Чи дійсно були розсекречені якісь сенсаційні факти? І які наслідки ця історія може мати для України та міжнародної безпеки?

 Що саме оприлюднила Тулсі Габбард

12 червня 2026 року Управління директора Національної розвідки США (ODNI) оприлюднило пакет матеріалів щодо американського фінансування біологічних дослідницьких об'єктів за кордоном. У документах зазначається, що протягом багатьох років уряд США підтримував понад 120 лабораторій у понад 30 країнах світу.

За словами Габбард, частина цих лабораторій працювала з небезпечними патогенами, включаючи:

• сибірську виразку;
• вірус Ебола;
• лихоманку Марбург;
• SARS;
• свинячий грип;
• інші високонебезпечні інфекційні агенти.

Особливу увагу вона звернула на Україну, де, за її словами, розташовувалася значна частина об'єктів, які фінансувалися за участю США.

При цьому Габбард наголосила, що адміністрація Дональда Трампа проводить масштабний аудит подібних програм через побоювання щодо біобезпеки та так званих досліджень із посилення функцій патогенів (gain-of-function research). 

 Чи існували американські біолабораторії в Україні?

Коротка відповідь — так, але не в тому сенсі, як це часто подається у пропагандистських матеріалах.

Ще з 2005 року між Україною та США діяли програми співпраці у сфері біологічної безпеки. Вони реалізовувалися через програму Cooperative Threat Reduction (CTR), яка була створена після розпаду СРСР для запобігання поширенню небезпечних матеріалів, технологій і патогенів.

Американське фінансування використовувалося для:

• модернізації лабораторій;
• підвищення стандартів безпеки;
• контролю інфекційних захворювань;
• ветеринарних досліджень;
• раннього виявлення епідемій;
• покращення систем біологічного моніторингу.

Фактично йшлося про українські державні лабораторії, які отримували технічну або фінансову підтримку від американських структур.

 Звідки взялася історія про «біологічну зброю»?

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році тема українських біолабораторій стала одним із центральних елементів російської інформаційної кампанії.

Москва заявляла, що США нібито створюють на території України біологічну зброю, здатну загрожувати Росії. Саме ці твердження активно поширювалися через державні медіа та дипломатичні канали РФ.

Однак міжнародні експерти та численні перевірки не знайшли доказів існування в Україні програм зі створення біологічної зброї. Більшість згаданих лабораторій були відкритими науковими або медичними установами, інформація про які не була секретною.

Цікаво, що навіть сама Тулсі Габбард у минулі роки не стверджувала, що Україна створювала біологічну зброю. Вона говорила лише про наявність лабораторій із небезпечними патогенами та необхідність забезпечення їхньої безпеки під час війни.

 Що нового містять розсекречені документи?

Найважливіший момент полягає в тому, що більшість фактів про американське фінансування лабораторій були відомі й раніше.

Нові документи підтверджують:

1. Масштаб мережі лабораторій.
2. Наявність американського фінансування.
3. Роботу з небезпечними патогенами.
4. Побоювання американської розвідки щодо ризиків безпеки в умовах війни.

Однак у доступних матеріалах немає прямих доказів створення біологічної зброї або існування таємних військових програм на території України.

Саме тому різні політичні сили трактують ці документи по-різному.

 Чому ця тема знову стала актуальною

Публікація документів відбулася на тлі ширших процесів у Вашингтоні.

Адміністрація Дональда Трампа останніми місяцями активно переглядає діяльність федеральних структур, пов'язану з пандемією COVID-19, дослідженнями вірусів та роботою спецслужб.

Габбард стала одним із символів цього курсу. Під час свого перебування на посаді вона ініціювала серію розсекречень документів, які, на її думку, демонструють надмірну закритість американської бюрократії.

Тому нинішня публікація є не лише питанням біобезпеки, а й частиною ширшої політичної боротьби всередині США.

 Які ризики справді існували?

Попри політичні суперечки, певні ризики були цілком реальними.

Американська розвідка визнавала, що деякі лабораторії в Україні зберігали небезпечні патогени й могли стати вразливими через бойові дії, ракетні удари або можливе захоплення територій.

Саме тому на початку війни українська сторона за підтримки міжнародних партнерів вживала заходів щодо захисту або знищення окремих зразків небезпечних матеріалів.

З точки зору біобезпеки це є стандартною практикою під час воєнних конфліктів.

 Україна в центрі глобальної боротьби за контроль над біотехнологіями

Історія з лабораторіями виходить далеко за межі українського питання.

Світ вступає в епоху стрімкого розвитку біотехнологій, генетичної інженерії та синтетичної біології. Те, що ще двадцять років тому було доступне лише державам, сьогодні дедалі частіше стає доступним університетам, приватним компаніям та навіть окремим дослідницьким групам.

Тому дискусія про контроль над біологічними дослідженнями буде лише посилюватися.

З одного боку, такі дослідження допомагають створювати вакцини та боротися з епідеміями.

З іншого боку, вони несуть потенційні ризики випадкових витоків або зловживань.

Саме тому питання прозорості та міжнародного контролю стають дедалі важливішими.

 Чого чекати далі?

Публікація документів Габбард навряд чи стане останньою.

У США вже анонсовано подальший аудит міжнародних програм біологічних досліджень, а також перегляд механізмів фінансування проєктів, пов'язаних із небезпечними патогенами.

Можна очікувати появи нових матеріалів, які проллють світло на діяльність окремих лабораторій у різних країнах.

Проте наразі немає підстав стверджувати, що оприлюднені документи довели існування американської програми створення біологічної зброї в Україні.

 Висновок

Розсекречення документів Тулсі Габбард стало однією з найгучніших інформаційних подій літа 2026 року. Воно підтвердило те, що США протягом багатьох років фінансували широку мережу біологічних лабораторій у різних країнах світу, включаючи Україну. Також підтвердився факт роботи окремих лабораторій із небезпечними патогенами та існування занепокоєння щодо їхньої безпеки в умовах війни.

Водночас доступні документи не містять доказів того, що в Україні створювалася біологічна зброя або діяли секретні військові біологічні програми. Саме тому твердження про те, що «всі теорії змови підтвердилися», виглядають передчасними.

Для України ця історія є нагадуванням про те, наскільки важливою стала інформаційна війна у XXI столітті. Адже навіть реальні факти — існування лабораторій, міжнародне фінансування та робота з небезпечними патогенами — можуть отримувати абсолютно різне трактування залежно від політичних інтересів сторін. У підсумку головним питанням залишається не те, чи були лабораторії, а те, для чого вони існували, хто їх контролював і наскільки прозорою була їхня діяльність. Саме навколо цих питань і триватиме глобальна дискусія про біобезпеку в найближчі роки.