Влада перекидає мільярди з озброєння на поліцію та популізм: чому зарплати захисників України залишаються в тіні?

 Пріоритети війни під питанням

У розпал повномасштабної війни, коли кожен день на фронті забирає життя українських захисників, влада приймає рішення, які викликають гостре обурення суспільства. Зміни до Державного бюджету на 2026 рік, ухвалені Верховною Радою, передбачають перерозподіл десятків мільярдів гривень. Експерти, зокрема Андрій Павловський, стверджують: понад 40 млрд грн вилучено з програми закупівлі озброєння та спрямовано до резервного фонду, який раніше був вичерпаний на популістські програми. Водночас поліцейські отримують суттєве підвищення зарплат, а солдати — мінімальне.

Для порталу «Захист плюс», що фокусується на безпеці, захисті прав військових та сімейних цінностях, ця ситуація — тривожний сигнал. Чи справді оборона країни на першому місці, коли каральні органи отримують пріоритет над тими, хто тримає фронт? У цій великій аналітичній статті ми розбираємо факти, заяви експертів, офіційну позицію влади та наслідки для національної безпеки.

 Масштаби перерозподілу: 40 млрд грн з озброєння до резерву

За словами експерта з соціальних питань Андрія Павловського, під час внесення змін до бюджету-2026 виявилася нестача коштів. Міністерство фінансів запропонувало зняти понад 40 млрд грн зі статті оборонного бюджету щодо забезпечення озброєння та перекинути їх до резервного фонду, який повністю вичерпали ще у травні 2026 року.

Офіційні джерела підтверджують додаткові 40 млрд грн (або близько 37-40 млрд за різними даними) до Резервного фонду для непередбачуваних заходів у воєнний час — ліквідації наслідків російської агресії, надзвичайних ситуацій. Паралельно передбачено 40 млрд грн на «Комплексні плани стійкості регіонів» — підготовку до зими, захист енергетики, когенерацію тощо.

Критики, включаючи опозицію, називають це помилковим у умовах війни. Павловський прямо звинувачує владу в тому, що ці кошти «фактично змарновані на популістські хотелки» — «Вовині тисячі», «єбачки» (кешбек на пальне), національний кешбек та інші соціальні виплати, які не є першочерговими. За даними ЗМІ, на подібні програми у попередні періоди витрачали десятки мільярдів.

 Зарплати: поліція vs військові — цинізм пріоритетів

Одним із найрезонансніших аспектів стала диспропорція в оплаті праці. Верховна Рада ухвалила закон, за яким мінімальна зарплата поліцейського (та працівників ДСНС) з 2027 року становитиме не менше 10 прожиткових мінімумів — близько 33 280–33 800 грн. Це суттєве підвищення, яке має покращити кадровий потенціал у системі МВС.

Натомість для військових зміни виглядають скромними. За словами Павловського, мінімальну зарплату солдата не на першій лінії підвищили всього на 130 грн. Загальне додаткове фінансування грошового забезпечення військовослужбовців у змінах до бюджету — 174,3 млрд грн (загальний ресурс понад 1,45 трлн грн). Однак значна частина підвищення, за критикою, має відбуватися за рахунок внутрішнього перерозподілу в Міноборони, а не прямих додаткових коштів.

Експерт наголошує: «У поліцейського зарплата буде в 1,5 рази більше, ніж у військових, хоча саме військові значно більше ризикують своїм життям». Ворог обстрілює військові частини, а не поліцейські відділки. Це, на його думку, свідчить про пріоритет «каральних сил» над захисниками.

Офіційна влада запевняє, що загальні видатки на безпеку та оборону зросли на 1,56 трлн грн завдяки позиці ЄС (близько 45 млрд євро), досягнувши рекордних 4,367 трлн грн. З них понад 2,2 трлн — на озброєння та техніку.

 Контекст популізму: кешбеки, тисячі та резервний фонд

Проблема не нова. Резервний фонд неодноразово використовувався для «ручного» управління — одноразових виплат, кешбеків («єБачок» на пальне), «зимових тисяч» та інших ініціатив. За оцінками, у 2025–2026 роках на такі програми пішли десятки мільярдів гривень. Критики, включаючи нардепів опозиції та експертів, вказують: ЄС критикує Україну за неадресну соціальну допомогу, коли кошти отримують і ті, кому вони не потрібні.

Павловський підкреслює: «Номер один у воюючій державі повинне бути питання оборони та безпеки. Зокрема забезпечення власних солдатів всім необхідним». Замість цього — ігнорування зауважень щодо адресності допомоги та пріоритетів.

 Реакція суспільства 

Опозиція назвала рішення про вилучення 40 млрд грн з озброєння «помилковим в умовах війни». Громадськість у соцмережах активно обговорює несправедливість: захисники, які ризикують життям щодня, отримують менше уваги, ніж тилові структури. Експерти попереджають про демотивацію в армії, проблеми з комплектуванням та зростання соціальної напруги.

Влада акцентує на загальному зростанні оборонного бюджету та зовнішній допомозі. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та інші посадовці наголошують на рекордних цифрах фінансування. Однак критики запитують: чому при таких обсягах не знайшлося прямих коштів на достойне підвищення саме для фронту?

 Наслідки для оборони та суспільства

Такий підхід може мати далекосяжні наслідки. По-перше, ослаблення пріоритету озброєння в умовах дефіциту снарядів та техніки. По-друге, ерозія довіри до влади серед військових та їхніх сімей. По-третє, сигнал партнерам: якщо внутрішні пріоритети зміщені, чи ефективно використовуються надані кошти?

Для України, яка бореться за виживання, захист захисників — це не лише гуманітарне, а й стратегічне питання. Сильна мотивація армії напряму впливає на боєздатність. «Захист плюс» вважає, що пріоритети мають бути чіткими: фронт, озброєння, гідне забезпечення воїнів.

 Висновок: Час поставити крапку над «і»

Заяви Андрія Павловського та реакція опозиції висвітлюють глибоку проблему: в умовах війни не можна дозволяти собі популізм коштом оборони. Перекидання мільярдів з озброєння, пріоритетне підвищення для поліції та ігнорування потреб військових — це не просто бюджетні маневри, а питання цінностей і виживання нації.

Влада має пояснити суспільству логіку рішень і забезпечити прозорість використання резервів. Громадськість і медіа повинні продовжувати контроль: кожна гривня має працювати на перемогу, а не на утримання рейтингів. Захисники України заслуговують на максимальний захист — не словами, а реальними діями.

Тільки коли пріоритети будуть поставлені правильно — оборона на першому місці, — ми зможемо говорити про справедливість і ефективність. «Захист плюс» стежитиме за розвитком подій і вимагатиме відповідальності. Бо майбутнє країни залежить від того, як ми захищаємо тих, хто захищає нас.

Джерела: офіційні сайти Мінфіну, Верховної Ради, коментарі експертів, публікації Укрінформ, ЕП, i-ua.tv та інші. Стаття відображає стан на червень 2026 року.