Україна отримала «0 балів» у міжнародному рейтингу якості життя? Повний фактчек гучного дослідження

Останніми днями український інформаційний простір буквально заполонили дописи із красномовним заголовком: «Україна отримала 0 балів у світовому рейтингу якості життя». Соціальні мережі, Telegram-канали та окремі блогери активно поширюють інфографіку, на якій поруч із прапором України зазначено цифру 0.0, а країна займає останню позицію серед учасників дослідження.

Для багатьох це стало шоком. Чи справді Україна сьогодні має найгіршу якість життя у світі? Чи означає цифра «0.0», що життя в Україні фактично оцінене на нуль? Чи можна вважати цей рейтинг офіційною оцінкою міжнародних організацій?

Журналісти «Захист плюс» детально проаналізували джерела, методологію та інші міжнародні рейтинги, щоб відокремити факти від гучних інтерпретацій.

Звідки з'явився рейтинг із показником «0.0»?

Поширена інфографіка походить із матеріалу Visual Capitalist, який підготував візуалізацію результатів дослідження U.S. News Best Countries 2026. Це дослідження базується на міжнародному опитуванні 15 131 дорослого респондента із 33 країн світу. Воно оцінює не стільки об'єктивний рівень життя, скільки глобальне сприйняття держав.

Саме тому в описі рейтингу прямо зазначено:

«Based on global perceptions from a survey of 15,131 adults across 33 countries.»

Інакше кажучи, дослідження показує, як люди у різних країнах сприймають умови життя, а не проводить економічний чи соціальний аудит держав.

Чи означає «0.0», що якість життя в Україні дорівнює нулю?

Однозначно — ні.

Саме ця цифра стала джерелом найбільшої кількості маніпуляцій.

У рейтингу використовується відносна шкала. Країна, яка посіла перше місце, отримує умовні 100 балів, а всі інші нормалізуються відносно лідера. Оскільки Україна стала останньою серед країн, що потрапили до цього дослідження, її показник після нормалізації відобразився як 0.0.

Це не означає, що життя в Україні оцінено як «нульове» або що країна не має жодних позитивних характеристик. Це лише математичне відображення останньої позиції у конкретній вибірці.

Саме тому трактування «Україна має нульову якість життя» є некоректним.

Це офіційний міжнародний рейтинг?

Також ні.

Дослідження не є офіційним рейтингом:

• Організації Об'єднаних Націй;
• Світового банку;
• OECD;
• Європейського Союзу;
• Програми розвитку ООН (UNDP).

Це комерційне міжнародне дослідження бренду U.S. News Best Countries, результати якого візуалізував Visual Capitalist.

Такі рейтинги широко використовуються у медіа, однак вони не можуть вважатися остаточним вимірюванням реальної якості життя.

Чому саме Україна опинилася останньою?

Відповідь значною мірою очевидна.

Повномасштабна війна суттєво впливає на міжнародне сприйняття країни.

Серед факторів, які формують негативне враження:

• постійна загроза ракетних ударів;
• високі безпекові ризики;
• економічні втрати;
• вимушене переселення мільйонів людей;
• руйнування інфраструктури;
• інформаційний фон світових ЗМІ.

Більшість людей, які брали участь в опитуванні, оцінювали країни саме через призму цих факторів.

Водночас рейтинг практично не враховує такі речі, як рівень цифровізації державних послуг, розвиток електронного урядування, рівень волонтерського руху, адаптивність бізнесу чи стійкість суспільства під час війни.

Що показують інші міжнародні рейтинги?

Саме тут ситуація виглядає зовсім інакше.

Наприклад, Numbeo Quality of Life Index, який ґрунтується на комплексній оцінці таких показників, як купівельна спроможність населення, безпека, медицина, екологія, вартість життя, доступність житла та транспорт, демонструє зовсім іншу картину.

За цим індексом Україна отримує понад 117 балів та займає приблизно 67 місце серед країн, представлених у рейтингу.

Також існують інші міжнародні індекси:

• Human Development Index (ООН);
• World Happiness Report;
• Legatum Prosperity Index;
• OECD Better Life Index;
• Social Progress Index.

Кожен із них використовує власну методологію та оцінює різні аспекти життя населення.

Саме тому одна й та сама країна може перебувати на різних позиціях залежно від того, що саме вимірюється.

Чому різні рейтинги показують різні результати?

Це одна з головних причин, чому до будь-яких міжнародних рейтингів потрібно ставитися критично.

Умовно їх можна поділити на дві великі групи.

1. Рейтинги сприйняття

Вони відповідають на питання:

«Що думають люди про країну?»

Саме до цієї категорії належить рейтинг U.S. News.

Тут ключову роль відіграють репутація держави, міжнародний імідж, новинний фон та особисті враження респондентів.

2. Статистичні рейтинги

Вони оцінюють:

• ВВП;
• доходи населення;
• тривалість життя;
• медицину;
• рівень злочинності;
• освіту;
• екологію;
• інфраструктуру.

Такі рейтинги базуються переважно на офіційній статистиці, а не на суб'єктивних відповідях опитаних.

Чому важливо читати методологію?

Історія із показником «0.0» ще раз демонструє, наскільки легко окремий фрагмент статистики може бути вирваний із контексту.

Більшість користувачів бачить лише красиву інфографіку та не звертає уваги на маленький напис унизу, де пояснюється, що це лише опитування щодо міжнародного сприйняття.

Саме тому навіть достовірна інформація може стати джерелом маніпуляцій, якщо її подати без пояснення методології.

Для журналістики це ще раз підтверджує важливість принципу: завжди перевіряти першоджерело, а не покладатися лише на яскраву картинку із соціальних мереж.

Висновок

Чи правда, що Україна отримала 0.0 у міжнародному рейтингу якості життя?

Так, але лише в межах конкретного дослідження, яке оцінює глобальне сприйняття країн, а не їхній фактичний соціально-економічний стан.

Чи означає це, що реальна якість життя в Україні дорівнює нулю?

Ні. Це хибне трактування результатів.

Насправді існує багато міжнародних індексів, які використовують зовсім інші критерії оцінювання. Вони демонструють, що навіть у надзвичайно складних умовах війни Україна не є країною з «нульовою» якістю життя.

Ця історія стала гарним прикладом того, наскільки важливо відрізняти рейтинг сприйняття від об'єктивних статистичних досліджень. У сучасному інформаційному просторі саме уважне ставлення до джерел, методології та контексту дозволяє уникнути маніпуляцій і сформувати власну обґрунтовану думку.