40-денна операція СБУ, затверджена Президентом Володимиром Зеленським, завершилася. Яких результатів досягла Україна, чи посилився тиск на Кремль, чи наблизилися мирні переговори та як оцінюють кампанію військові експерти — великий аналітичний матеріал «Захист плюс».

40 днів операції СБУ: чи спрацювала стратегія Зеленського примусити Росію до миру — підсумки та аналіз

Від редакції

Коли 25 червня Президент України Володимир Зеленський оголосив про затвердження спеціальної 40-денної операції Служби безпеки України, ця новина викликала широкий міжнародний резонанс. Глава держави прямо заявив, що метою кампанії є посилення комплексного тиску на Росію, аби змусити її погодитися на завершення війни.

Минуло сорок днів. Це дає можливість перейти від припущень до аналізу фактів. Чи виконала операція поставлені завдання? Чи змінила вона військово-політичну ситуацію? Чи наблизилися переговори між Києвом і Москвою? І головне — чи вдалося Україні посилити свої позиції настільки, щоб вплинути на подальший перебіг війни?

Саме ці питання сьогодні стають ключовими.

Від анонсу до реальних результатів

Коли Президент оголосив про старт операції, її зміст майже не розкривався.

Було лише відомо, що кампанія передбачає комплексне застосування можливостей СБУ, далекобійних засобів ураження, безпілотних технологій, Центру спеціальних операцій «Альфа» та інших силових структур.

Вже тоді багато експертів припускали, що йдеться не про одну спецоперацію, а про довгострокову кампанію, яка поєднує військовий, економічний, інформаційний і психологічний тиск на Росію.

Події наступних тижнів значною мірою підтвердили цю оцінку.

Україна продовжила переносити війну в тил противника

Протягом сорока днів українські сили продовжували демонструвати здатність уражати цілі далеко за лінією фронту.

Серед основних напрямів залишалися:

• військові аеродроми;
• логістичні вузли;
• склади боєприпасів;
• паливна інфраструктура;
• підприємства, пов'язані з оборонною промисловістю;
• системи управління військами.

Окрему увагу експертів привернуло масштабне використання ударних безпілотників великої дальності.

Ще кілька років тому подібні операції здавалися майже неможливими. Сьогодні вони стали звичайним елементом сучасної війни.

СБУ остаточно закріпила репутацію технологічної спецслужби

Одним із головних висновків кампанії стало підтвердження того, що Служба безпеки України вже давно виконує не лише класичні контррозвідувальні функції.

СБУ дедалі більше перетворюється на структуру, здатну проводити високотехнологічні операції стратегічного рівня.

Поєднання власної агентурної мережі, сучасних безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та спеціальних підрозділів дозволяє реалізовувати складні операції, які ще кілька років тому асоціювалися виключно з провідними спецслужбами світу.

Саме це стало однією з найпомітніших особливостей сорокаденної кампанії.

Чи вдалося змусити Кремль до переговорів?

Саме це було головним питанням.

Якщо оцінювати ситуацію буквально, відповідь поки що буде стриманою.

Ні, Росія не погодилася на припинення війни лише під впливом цієї операції.

Проте це не означає, що кампанія не досягла результатів.

Мета таких операцій полягає не у миттєвій зміні політичної позиції Кремля.

Вони покликані:

• збільшити економічну ціну війни;
• підвищити внутрішні ризики для російського керівництва;
• ускладнити військову логістику;
• створити додатковий тиск перед можливими дипломатичними контактами.

У цьому сенсі кампанія стала частиною довгострокової стратегії України.

Чому переговори залишаються можливими

Паралельно із силовим тиском Київ не відмовився від дипломатії.

Українська влада неодноразово заявляла про готовність до переговорів, якщо вони стосуватимуться реального припинення війни, а не тимчасового перепочинку для Росії.

Такий підхід відповідає класичній логіці міжнародної політики.

Найуспішніші переговори в історії відбувалися тоді, коли одна зі сторін підходила до них із максимально сильними позиціями.

Саме тому військовий тиск і дипломатичні сигнали не суперечать один одному — вони є складовими єдиної стратегії.

Як змінилася сама війна

Під час сорокаденної кампанії ще очевиднішою стала одна тенденція.

Війна дедалі більше переходить у сферу високих технологій.

Сьогодні результат визначають уже не лише кількість танків або артилерійських систем.

Не менш важливими стали:

• безпілотна авіація;
• морські дрони;
• супутникова розвідка;
• кібероперації;
• штучний інтелект;
• високоточні засоби ураження.

Саме ці інструменти Україна використовує дедалі активніше.

Як реагує світ

Західні союзники уважно стежать за зміною української стратегії.

Для більшості партнерів очевидно, що Україна не лише обороняється, а й формує нову модель сучасної війни.

Водночас міжнародна дипломатія продовжує шукати можливості для політичного врегулювання.

Саме тому будь-які успішні українські операції автоматично впливають і на переговорний процес, навіть якщо безпосередні переговори ще не розпочалися.

Чи можна вже оцінити ефективність операції?

Певні висновки вже можна зробити.

Якщо виходити із заявленої мети — посилити тиск на Росію, — кампанія виглядає результативною.

Якщо ж оцінювати її за критерієм негайного завершення війни, то такого результату поки що немає.

Проте сучасні війни рідко завершуються однією операцією.

Зазвичай вони складаються з багатьох взаємопов'язаних військових, економічних, дипломатичних та інформаційних кампаній.

Саме такою, ймовірно, і була задумана сорокаденна операція.

Що буде далі

Після завершення першого етапу кампанії увага аналітиків буде зосереджена на кількох питаннях.

Чи продовжиться стратегія далекобійного тиску?

Чи активізуються дипломатичні контакти?

Чи зможе Україна зберегти технологічну перевагу у використанні безпілотних систем?

Чи змінить Росія свою переговорну позицію?

Від відповідей на ці питання значною мірою залежатиме перебіг війни у найближчі місяці.

Висновок

Сорокаденна операція Служби безпеки України стала не окремою спецоперацією, а елементом масштабної державної стратегії, що поєднує військовий тиск, технологічні інновації та дипломатичні сигнали. Її головним результатом стало не миттєве припинення війни, а демонстрація того, що Україна здатна системно впливати на ситуацію далеко за межами лінії фронту та змушувати Росію витрачати дедалі більше ресурсів на власну оборону.

Водночас робити остаточний висновок про досягнення головної політичної мети — примушення Кремля до миру — поки що зарано. Переговорний процес залишається складним і залежить від багатьох факторів, серед яких військова ситуація, міжнародний тиск, економічний стан Росії та позиція ключових союзників України.

Одне можна стверджувати вже сьогодні: 40-денна операція стала важливим етапом еволюції української стратегії, у якій сучасні технології, спеціальні операції та дипломатія дедалі більше працюють як єдиний механізм. Саме від ефективності цього механізму значною мірою залежат