Від заяви колишнього міністра — до питання про майбутню владу

18 серпня 2026 року ввечері Михайло Федоров оприлюднив відеозвернення до українців, яке вже зранку перетворилося на одну з головних політичних тем країни.

Формально це було звернення про кризу державного управління, корупцію, відповідальність влади та майбутнє України. Але одна теза моментально вивела його за межі звичайної політичної заяви.

Федоров прямо поставив питання про проведення виборів навіть в умовах тривалої війни.

Він заявив, що Україна повинна знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволив би відновити повноцінний демократичний процес. На його думку, тривалість війни не повинна означати, що Росія отримує можливість визначати, коли українці зможуть обирати владу.

Це вже не просто дискусія про вибори.

Що саме сказав Михайло Федоров

У своєму зверненні Федоров порушив одразу кілька тем.

Перша — системна криза державного управління.

За його оцінкою, стара система часто живе за власними правилами, захищає сама себе, боїться змін, повільно приймає рішення, карає за ініціативу і винагороджує лояльність.

Друга — корупція під час війни.

Федоров говорить про корупцію не просто як про моральну проблему. У воєнних умовах вона, за його логікою, безпосередньо впливає на здатність держави воювати, закуповувати озброєння, використовувати бюджет і проводити реформи.

Третя — відповідальність влади перед суспільством.

І четверта, найбільш резонансна, — майбутнє української демократії та виборів.

Саме ця частина звернення зробила його заяву політично вибуховою.

«Демократія не може бути заручницею Росії»

Одна з центральних тез Федорова полягає в тому, що Україна не повинна дозволяти Кремлю фактично визначати момент повернення до повноцінного демократичного процесу.

У його зверненні прозвучала теза:

«Демократія не може бути заручницею Росії».

Федоров запропонував не чекати невизначеного моменту завершення війни, а вже зараз працювати над механізмом, який дозволить провести вибори за умов тривалого воєнного конфлікту.

Але тут виникає принципове питання.

Чи означає це, що Федоров закликає провести вибори вже найближчими місяцями?

Він не назвав конкретної дати і не оголосив виборчої кампанії. Його формулювання стосується передусім створення механізму.

Проте політичний сигнал очевидний: тема виборів повинна повернутися в центр українського політичного порядку денного вже зараз.

Чому заява прозвучала саме тепер

Саме момент появи звернення робить його особливо важливим.

Федоров був звільнений з посади міністра оборони у липні 2026 року після приблизно шести місяців роботи на чолі оборонного відомства. Після його звільнення в Україні почалися акції на його підтримку, а політичний конфлікт навколо Міноборони та військового керівництва вийшов далеко за межі кадрового питання.

18 серпня президент Володимир Зеленський підтвердив, що запропонував Верховній Раді кандидатуру Євгенія Хмари на посаду нового міністра оборони.

І саме в цей момент Федоров виступив із великим політичним зверненням.

Reuters звертає увагу на цю синхронність: заява пролунала буквально напередодні голосування щодо нового міністра оборони.

Тому виникає цілком закономірне питання:

чи було це звернення спробою вплинути на кадрове рішення, чи Федоров уже переходить до значно масштабнішої політичної гри?

Однозначної відповіді поки немає.

Федоров не сказав: «Я йду в президенти»

Це принципово важливо.

На сьогодні немає публічної заяви Михайла Федорова про те, що він балотуватиметься у президенти України.

Тому було б неправильно подавати його звернення як офіційний старт президентської кампанії.

Але політичний контекст змушує дивитися на ситуацію ширше.

Ще до його звернення соціологічні дослідження вже фіксували Федорова серед потенційних кандидатів із помітним електоральним результатом.

За даними одного з липневих досліджень групи «Рейтинг», у гіпотетичному першому турі президентських виборів Федоров отримував 13,4%, поступаючись Володимиру Зеленському та Валерію Залужному.

Інше опитування, проведене наприкінці липня — на початку серпня, також відносило Федорова до трійки найбільш рейтингових потенційних кандидатів.

Отже, коли людина з таким рейтингом раптом публічно говорить про необхідність виборів, політичний клас закономірно сприймає це не лише як абстрактну розмову про демократію.

Що потрібно для виборів під час війни

Саме тут знаходиться головна практична проблема.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює обмеження щодо проведення виборів під час дії воєнного стану. ЦВК також наголошувала, що в цей період нові виборчі процеси відповідних виборів не розпочинаються.

Тобто сьогодні питання не зводиться до простого рішення:

«Хочемо вибори — давайте призначимо дату».

Для цього доведеться вирішувати цілий комплекс правових, безпекових та організаційних питань.

Сам Федоров фактично визнав масштаб проблеми.

Військові: найбільша демократична дилема

Перше складне питання — військовослужбовці.

Сотні тисяч українських військових перебувають безпосередньо на фронті.

Як забезпечити їхнє виборче право?

Як організувати голосування в бойових підрозділах?

Як гарантувати таємницю голосування?

Як не допустити впливу командування?

Як забезпечити участь військових, які перебувають на територіях активних бойових дій?

Це не технічна дрібниця.

Це фундаментальне питання легітимності будь-яких майбутніх виборів.

Федоров прямо зазначив, що право голосу військових повинно бути гарантоване.

Мільйони українців за кордоном

Друга проблема — українці, які через війну перебувають за межами України.

Йдеться про мільйони людей.

Якщо вибори проводити під час війни, вони повинні мати реальну можливість голосувати.

А це означає організацію виборчої інфраструктури в десятках країн, перевірку реєстрів, дипломатичні та консульські процедури, захист від втручання та вирішення питання інформаційної безпеки.

Федоров окремо назвав забезпечення виборчих прав українців за кордоном однією з ключових умов.

Прифронтові території: як провести вибори там, де падають ракети?

Третя проблема ще складніша.

Україна має території, де виборчий процес фізично може бути небезпечним.

Як провести агітацію?

Як працюватимуть виборчі дільниці?

Хто гарантуватиме безпеку членів комісій?

Як забезпечити незалежність волевиявлення людей, які живуть під постійною загрозою ракетних і дронових ударів?

Саме тому теза «провести вибори під час війни» значно складніша, ніж здається на перший погляд.

Вибори — це не тільки день голосування

І це одна з головних проблем, яку часто недооцінюють.

Вибори — це не лише людина, яка приходить на дільницю і ставить позначку в бюлетені.

Це:

• висування кандидатів;
• реєстрація політичних сил;
• виборча кампанія;
• дебати;
• робота ЗМІ;
• політична реклама;
• фінансування кампаній;
• соціологічні дослідження;
• робота виборчих комісій;
• спостереження;
• судове оскарження;
• підрахунок голосів;
• захист виборчої інфраструктури;
• кібербезпека.

Федоров фактично пропонує повернутися до цієї проблеми з іншого боку:

не стверджувати, що це легко, а почати шукати рішення.

Реакція Банкової: вибори не відкидають, але є питання безпеки

Перша реакція з боку Офісу Президента вже з'явилася.

За інформацією LIGA.net, співрозмовник в ОП заявив, що Офіс Президента не виступає проти проведення виборів, однак ключовою проблемою залишаються безпекові умови.

Це важливий нюанс.

Тобто дискусія поступово переміщується від питання:

«Чи потрібні вибори?»

до питання:

«Як забезпечити їхню легітимність і безпеку?»

А це вже зовсім інша політична площина.

Чи означає звернення Федорова початок президентської кампанії?

Ось тут починається найцікавіше.

Федоров не назвав себе кандидатом.

Але політична логіка його звернення дуже схожа на формування публічної політичної платформи.

У ній можна побачити кілька ключових елементів:

1. Реформа державного управління.

2. Боротьба з корупцією.

3. Відповідальність влади перед громадянами.

4. Технологічна модернізація держави.

5. Збереження демократичних процедур.

6. Вибори як механізм оновлення політичної легітимності.

Це вже не просто коментар колишнього міністра.

Це схоже на політичний маніфест.

Саме так його характеризують і деякі українські політичні оглядачі. Водночас критики звернення зауважують, що декларація правильних принципів ще не є конкретною програмою державної реформи.

Чому момент для Федорова надзвичайно сприятливий

Політична ситуація створила для нього унікальне вікно можливостей.

Ще кілька місяців тому Федоров був одним із найближчих до президента представників команди.

Потім він отримав посаду міністра оборони.

Після звільнення "Картонки" вийшли на вулиці.

Паралельно зросла його впізнаваність.

А соціологія показала, що його ім'я вже присутнє серед потенційних претендентів на президентське крісло.

Тепер він виходить із заявою про:

кризу управління + корупцію + відповідальність влади + демократію + вибори.

У політичній технології це надзвичайно сильна комбінація.

Але є й інша сторона

Федоров був частиною нинішньої політичної системи.

Він не є політиком «ззовні».

Він багато років працював у команді Зеленського, був міністром цифрової трансформації, а згодом очолив Міністерство оборони.

Тому його критика системи породжує цілком логічне запитання:

якщо система настільки погана, чому він сам був її частиною?

Саме це питання вже звучить у суспільній дискусії.

Частина критиків вважає, що Федоров після звільнення переходить від ролі державного менеджера до ролі політичного опозиціонера. Інші бачать у його заяві спробу сформувати альтернативну політичну платформу.

Чи може Федоров реально стати конкурентом Зеленському?

На сьогодні говорити про це як про факт зарано.

Але потенціал для такого сценарію існує.

Соціологічні дослідження вже показують Зеленського, Залужного та Федорова серед лідерів потенційного президентського рейтингу.

Наприклад, дослідження, проведене в липні 2026 року, давало Зеленському 22,3%, Залужному 14,9%, а Федорову 13,4% у гіпотетичному першому турі.

Інше серпневе дослідження також поставило Федорова на третє місце після Зеленського та Залужного.

Це ще не означає перемогу.

Але це означає дещо важливіше:

Федоров уже має електоральну базу, на яку потенційно може спиратися.

Найважливіше: Федоров запропонував не дату, а принцип

Саме це варто відділяти від політичних припущень.

У зверненні немає:

• конкретної дати виборів;
• оголошення президентської кампанії;
• заяви про висунення Федорова кандидатом;
• готової моделі голосування під час війни.

Натомість є політичний принцип:

Україна повинна сама визначати, коли і як відновлювати демократичний процес, а не дозволяти Росії визначати це за неї.

Це сильна політична теза.

Але між тезою і реалізацією лежить величезна дистанція.

Чи готове українське суспільство до виборів?

Тут ситуація значно складніша.

Навіть якщо політики починають говорити про вибори, це ще не означає, що суспільство одностайно хоче їх проведення зараз.

Дослідження серпня демонструють високий рівень інтересу українців до майбутнього політичного вибору, але питання моменту проведення виборів залишається значно більш суперечливим.

І це принципово.

Українці хочуть змінити владу, але водночас частина українців вважають, що під час військових дій виборчий процес організувати резековано. Таким чином, військовий стан став як гарантом  безстрокової влади, так і мотивацією безкінечної війни.

Російський фактор: головний аргумент Федорова

Федоров будує значну частину своєї аргументації навколо Росії.

Його логіка проста:

якщо війна може тривати роками, то Росія фактично отримує можливість своїм продовженням війни блокувати український демократичний процес.

І тоді виникає парадокс.

Чим довше Росія воює, тим довше Україна не може повноцінно оновлювати політичну владу.

Саме цей парадокс Федоров і пропонує подолати.

Reuters назвав його заяву першою настільки масштабною вимогою провести вибори під час війни з боку великого українського політичного діяча після початку повномасштабного вторгнення.

Чи є це викликом Зеленському?

Політично — безумовно.

Навіть якщо Федоров не називає президента своїм опонентом, сама постановка питання про необхідність виборів означає:

влада повинна отримувати оновлену легітимність через волевиявлення громадян.

Для будь-якого чинного президента це потенційно серйозний виклик.

Особливо якщо людина, яка ставить таке питання, має власний рейтинг і впізнаваність.

Reuters прямо назвав заяву Федорова значним внутрішньополітичним викликом Зеленському.

Водночас Федоров поки залишає собі простір для маневру

Це  виглядає наче ультиматум: посада міністра або вибори.

Що буде далі: три можливі сценарії

Сценарій №1. Федоров стає системною опозицією

Він формує власну політичну платформу, критикує державне управління, виступає за реформи і поступово перетворюється на одного з головних альтернативних політичних лідерів.

Сценарій №2. Це політичний тиск, а не виборчий старт

Федоров призначається на посаду міністра оборони. В такому разі вигуки про вибори, разом з картонним майданом завнршуються. 

Але він вже не буде командним граком, с4коріше ворогом, і наприклад справа вручення йому підозпри, це тільки справа часу. 

І все ж: чи будуть вибори в Україні найближчим часом?

Сьогодні підстав говорити про призначення виборів немає.

Заява Федорова не є рішенням держави.

Вона не змінює закон.

Вона не скасовує воєнний стан.

Вона не визначає дату голосування.

Вона лише відкриває політичну дискусію.

І саме тут полягає головна новина 18 серпня.

В Україні знову публічно заговорили про вибори не як про абстрактне «після війни», а як про проблему, над якою необхідно працювати вже під час війни.

Федоров запустив значно більший процес, ніж просто дискусію про вибори

Звернення Михайла Федорова може виявитися одним із тих політичних моментів, значення яких стає зрозумілим лише через деякий час.

Поки що неможливо сказати, чи стане він кандидатом у президенти.

Неможливо сказати, коли саме відбудуться наступні президентські вибори.

Неможливо сказати, чи буде знайдено юридичний і безпековий механізм проведення виборів під час війни.

Але вже зараз очевидно інше.

Українська політика вступає у нову фазу.

Після 2022 року головним питанням було виживання держави.

Потім — ефективність війни.

Потім — корупція, реформи та якість державного управління.

Тепер дедалі голосніше звучить наступне питання:

якою буде політична система України підчас, та після війни — і хто отримає право визначати її майбутнє?

Михайло Федоров фактично запропонував почати відповідати на це питання вже зараз.

І це може бути значно важливішим за саму фразу про вибори.

Висновок «Захист плюс»

Звернення Михайла Федорова не означає, що вибори в Україні вже призначені.

Не означає воно й того, що Федоров офіційно оголосив про президентські амбіції.

Але воно означає інше — тема виборів під час війни повернулася в українську політику на найвищому рівні.

Федоров поставив питання, яке неможливо буде нескінченно відкладати: якщо війна справді може тривати роками, то яким чином Україна повинна зберігати демократичну легітимність, забезпечувати політичну конкуренцію та право громадян обирати владу?

Водночас простого рішення немає.

Вона буде в конкретиці.

Як саме забезпечити голосування військових?

Як гарантувати права українців за кордоном?

Як провести кампанію без тиску?

Як захистити вибори від російського втручання?

Як гарантувати чесний підрахунок?

І головне — як зробити так, щоб вибори не стали ще одним фронтом війни?

Поки відповідей немає.

Але політичний процес уже запущено.

І якщо Михайло Федоров справді вирішив перейти від державного менеджменту до великої політики, його вечірнє звернення 18 серпня 2026 року цілком може виявитися першою великою заявою нового політичного етапу.

Для України це означає одне: питання майбутньої влади поступово виходить із тіні.