США та Іран не можуть домовитися про відкриття Ормузької протоки, Трамп тисне на Нетаньягу через план щодо Гази, а Україна відчуває гострий дефіцит ракет Patriot. Як ці події пов’язані та що вони означають для України і світу?

Три кризи, які насправді є однією великою геополітичною проблемою

Світова безпекова ситуація входить у фазу, коли конфлікти, які ще недавно можна було розглядати окремо, починають безпосередньо впливати один на одного.

США та Іран не можуть домовитися про умови припинення протистояння та відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Дональд Трамп і Біньямін Нетаньягу розійшлися у принциповому питанні майбутнього Гази. А Україна одночасно стикається з гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів Patriot.

На перший погляд, це три різні історії.

Перша — про нафту та міжнародне судноплавство.

Друга — про Ізраїль, ХАМАС і майбутнє Гази.

Третя — про українську протиповітряну оборону.

Але стратегічно вони пов’язані значно тісніше.

Близькосхідна війна споживає американські запаси високотехнологічних засобів ППО, створює додатковий попит на ракети-перехоплювачі, підвищує ціни на нафту та змушує Вашингтон одночасно вирішувати кілька криз.

Для України це означає просту, але небезпечну річ: конкуренція за американські військові ресурси стає глобальною.

США — Іран: Ормузька протока знову стає центром світової енергетичної кризи

Станом на 11 серпня головна проблема між Вашингтоном і Тегераном полягає не лише у припиненні бойових дій.

Ключовим питанням залишається відкриття Ормузької протоки — одного з найважливіших енергетичних вузлів світу.

Іран пов’язує відновлення нормального судноплавства з виконанням своїх вимог, серед яких припинення американських військових дій, зняття санкцій та компенсації за завдані збитки.

Президент США Дональд Трамп, своєю чергою, заявив, що Сполучені Штати вимагатимуть від Ірану компенсацій за людей, загиблих або поранених у конфліктах та атаках.

Тобто сторони поки що рухаються не до компромісу, а фактично обмінюються зустрічними вимогами.

Reuters 11 серпня повідомив, що переговори щодо миру та відкриття Ормузької протоки зайшли в глухий кут. На цьому тлі ціна нафти Brent за два дні зросла приблизно на 5% і наблизилася до $88 за барель.

Ще більш показовою є ситуація із судноплавством.

За даними Reuters, у понеділок через Ормузьку протоку пройшло лише шість суден, тоді як до війни середній потік становив приблизно 130–140 суден на день.

Це вже не просто регіональна військова проблема.

Це проблема глобальної економіки.

Чому Ормузька протока важлива для України

Україна географічно знаходиться далеко від Перської затоки.

Але сучасна економіка не визнає таких відстаней.

Якщо Ормузька протока залишається фактично заблокованою або судноплавство через неї різко скорочується, світовий ринок отримує менше нафти та газу.

Ціни зростають.

Зростають витрати на транспортування.

Збільшується інфляційний тиск.

Центральні банки змушені обережніше ставитися до зниження ставок.

Дорожчає паливо.

І врешті-решт дорожчає практично все.

Для України це має ще один вимір.

Росія залишається одним із головних учасників глобального енергетичного ринку. Будь-яке суттєве зростання світових цін на нафту потенційно створює для Кремля додатковий простір для отримання експортних доходів.

Отже, Ормузька криза може мати непрямий фінансовий ефект і на російсько-українську війну.

Трамп — Нетаньягу: Вашингтон хоче завершення війни в Газі, Ізраїль ставить інші умови

Другий фронт глобальної дипломатичної кризи — Газа.

Президент США запропонував новий 15-пунктний план завершення війни.

Його логіка полягає у поетапній реалізації домовленостей: ХАМАС має роззброїтися, після чого ізраїльські війська повинні поступово відходити з Гази. Паралельно передбачається створення міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської адміністрації, яка має займатися управлінням і відновленням анклаву.

Проблема полягає в тому, що Ізраїль не погоджується з ключовою послідовністю цього процесу.

Біньямін Нетаньягу заявив, що Ізраїль не приймає запропонований документ і не погодиться на виведення військ, доки ХАМАС не буде повністю роззброєний. Причому йдеться не лише про важке озброєння, а й про легку зброю.

Таким чином, Вашингтон і Єрусалим фактично сперечаються не стільки про кінцеву мету, скільки про послідовність дій.

Трамп хоче руху до завершення війни.

Нетаньягу наполягає на гарантіях безпеки перед відведенням ізраїльських сил.

Чому Трамп опинився між двома війнами

Для американської адміністрації це надзвичайно складна ситуація.

Вашингтон одночасно має справу з Іраном, Ізраїлем, Газою, ХАМАС, проблемою Ормузької протоки та війною Росії проти України.

Причому всі ці напрямки потребують не тільки дипломатії.

Вони потребують військових ресурсів.

Американські системи ППО та ракети-перехоплювачі потрібні Ізраїлю та країнам Перської затоки.

Вони потрібні самим Сполученим Штатам для поповнення запасів.

І вони критично потрібні Україні.

Саме тут три кризи з'єднуються в одну.

Patriot: найбільш небезпечний зв'язок між Близьким Сходом та Україною

Українська проблема з Patriot у 2026 році стала системною.

Reuters 5 серпня повідомив, що Україна отримала від союзників у 2026 році лише приблизно третину кількості ракет-перехоплювачів, яку отримала за аналогічний період 2025 року. Особливо гострим є дефіцит американських Patriot, які здатні боротися з російськими балістичними ракетами.

Це критично важливо саме зараз.

Росія збільшує використання балістичних ракет.

Українські міста регулярно атакуються комбінованими ударами.

А кількість доступних перехоплювачів обмежена.

І тут виникає прямий зв'язок із війною США та Ірану.

Близький Схід буквально «з'їдає» запаси Patriot

За даними Reuters, глобальний попит на Patriot у 2026 році різко збільшився через одночасну потребу України та держав Близького Сходу.

США також були змушені активно використовувати власні запаси системи.

За оцінкою Reuters, приблизно 65% американського запасу Patriot було використано протягом лютого–липня 2026 року, після чого в розпорядженні США залишилося менше 850 перехоплювачів.

Цифра демонструє масштаб проблеми.

Війна високої інтенсивності швидко витрачає навіть ті боєприпаси, які в мирний час здавалися достатніми на роки.

І виробити PAC-3 за кілька тижнів неможливо.

Виробництво складних ракет-перехоплювачів потребує часу, компонентів, виробничих ліній та довгострокових контрактів.

Україна намагається отримати власне виробництво Patriot

Саме тому Київ прагне не тільки отримувати готові ракети, а й отримати можливість виробляти їх або окремі компоненти.

Reuters повідомляв, що США продовжують переговори щодо можливого виробництва в Україні компонентів PAC-3 Patriot. Один із варіантів передбачає виробництво частини компонентів в Україні з остаточним складанням у Німеччині.

Це може стати стратегічним рішенням.

Але проблема полягає в часовому факторі.

Україні потрібні ракети зараз.

Власне виробництво, навіть якщо домовленість буде досягнута, потребуватиме років для повного розгортання.

Тому короткостроково Київ залишається залежним від запасів союзників.

І тут з'являється парадокс

США допомагають Україні захищатися від Росії.

Але одночасно самі США змушені витрачати значні обсяги ракет-перехоплювачів через конфлікт на Близькому Сході.

Тобто одна війна безпосередньо впливає на здатність Америки підтримувати іншу.

Це принципово нова реальність.

Раніше можна було говорити про «американську військову допомогу Україні» як про окремий бюджетний та логістичний напрям.

Тепер це вже частина глобального балансу боєприпасів і систем ППО.

І Україна конкурує за ці ресурси не тільки з Росією.

Вона опосередковано конкурує за них із потребами Ізраїлю, американської армії та держав Перської затоки.

Росія отримує ще одну стратегічну перевагу?

Москва уважно стежить за цією ситуацією.

Для Кремля виснаження американських запасів високотехнологічних ракет може бути стратегічно вигідним.

Росія може продовжувати масовані удари по Україні, змушуючи Київ витрачати дефіцитні перехоплювачі.

Паралельно Москва нарощує виробництво власних ракет і отримує військову допомогу від Північної Кореї.

Таким чином виникає асиметрія:

Росія намагається збільшувати кількість ударних засобів, тоді як Україна змушена економити найбільш дорогі засоби перехоплення.

Саме тому проблема Patriot має набагато ширше значення, ніж просто нестача певного типу ракет.

Газа також впливає на Україну — хоча це здається парадоксальним

Політична суперечка Трампа та Нетаньягу щодо Гази має ще один вимір.

Якщо Вашингтон не зможе швидко стабілізувати ситуацію на Близькому Сході, американська адміністрація буде змушена продовжувати концентрувати значні дипломатичні, військові та розвідувальні ресурси на регіоні.

Якщо ж ситуація з Газою загостриться одночасно з протистоянням США та Ірану, американське навантаження зростатиме ще більше.

Тому для Києва важливий не тільки результат кожного окремого конфлікту.

Важливо, скільки ресурсів залишатиметься у США для європейського театру безпеки.

Ормузька протока може стати економічним важелем глобального масштабу

Найнебезпечнішим сценарієм залишається тривале обмеження судноплавства через Ормуз.

Це один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.

Сьогодні ринок уже реагує на невизначеність.

Reuters повідомив, що Brent 11 серпня торгувався близько $88 за барель, а за два дні ціна зросла приблизно на 5%.

Якщо ж криза затягнеться, наслідки можуть бути набагато масштабнішими.

Висока ціна нафти означатиме дорожче паливо.

Дорожче паливо — вищу собівартість транспорту.

Дорожчий транспорт — дорожчі товари.

А високі ціни на енергоносії можуть змусити центральні банки довше утримувати жорстку монетарну політику.

Тобто військовий конфлікт у Перській затоці здатен перетворитися на глобальну економічну кризу другого порядку.

Чотири можливі сценарії для світу

Сценарій №1. США та Іран домовляються

Це найбільш позитивний варіант.

Ормузька протока поступово відкривається, ціни на нафту стабілізуються, а Вашингтон отримує можливість зменшити військове навантаження на регіон.

Для України це також позитивний сценарій, оскільки частина американських ресурсів може повернутися до європейського напрямку.

Сценарій №2. Ормузька криза затягується

Ціни на нафту залишаються високими, а глобальна торгівля зазнає додаткового тиску.

США продовжують витрачати військові ресурси на Близькому Сході.

Для України це негативний сценарій.

Сценарій №3. Газа переходить до поетапного врегулювання

Якщо Трампу вдасться переконати Нетаньягу та домогтися прийнятної для Ізраїлю моделі роззброєння ХАМАС, Вашингтон отримає дипломатичний успіх.

Це зменшить навантаження на США.

Сценарій №4. Кризи накладаються одна на одну

Це найгірший варіант.

Ормузька протока залишається фактично закритою, конфлікт США та Ірану продовжується, ситуація в Газі загострюється, а Україна одночасно стикається з новими масованими російськими атаками.

У такому випадку проблема буде вже не регіональною.

Вона стане глобальною кризою розподілу військових ресурсів, енергоносіїв і дипломатичної уваги.

Що це означає для України

Для Києва нинішня ситуація має три головні висновки.

Перший — Україна повинна отримувати Patriot та інші засоби протиракетної оборони не за залишковим принципом.

Балістична загроза з боку Росії зростає, а доступні перехоплювачі обмежені.

Другий — необхідно максимально швидко розвивати власне виробництво.

Дрони вже стали українською сильною стороною.

Наступним стратегічним завданням мають бути далекобійні ракети, засоби ППО, протиракетна оборона та технології перехоплення.

Третій — Україна повинна враховувати глобальну картину.

Американська військова допомога більше не існує у вакуумі.

На неї впливають Іран, Ізраїль, Газа, Перська затока, ціни на нафту та потреби самих Сполучених Штатів.

Висновок: світ увійшов у епоху взаємопов'язаних воєн

Нинішня геополітична ситуація показує, наскільки умовним стало поняття «локальної війни».

Ормузька протока впливає на ціни на нафту. Ціни на нафту впливають на світову економіку. Війна США та Ірану споживає американські запаси ППО. Дефіцит американських перехоплювачів позначається на Україні. А політичний конфлікт між Трампом і Нетаньягу визначає, чи зможе Вашингтон зменшити навантаження на Близькому Сході.

У цій системі Україна опинилася в дуже складному становищі.

Росія продовжує війну і нарощує ракетні атаки.

США одночасно ведуть складну боротьбу за стабілізацію Близького Сходу.

Ізраїль не готовий безумовно приймати американську формулу завершення війни в Газі.

Іран використовує Ормузьку протоку як потужний геополітичний важіль.

А світова система виробництва високотехнологічних ракет-перехоплювачів не встигає за темпами сучасних війн.

Саме тому дефіцит Patriot для України — це не просто проблема української ППО. Це один із симптомів значно масштабнішої глобальної кризи.

Війни одночасно споживають боєприпаси, ракети, гроші, нафту, транспортні потужності та політичну увагу.

І якщо США не зможуть одночасно стабілізувати ситуацію навколо Ірану, домогтися компромісу щодо Гази та підтримувати достатній рівень допомоги Україні, світ може увійти у нову фазу — коли кілька регіональних конфліктів почнуть безпосередньо підсилювати один одного.

Для України це означає головне: не можна будувати стратегію безпеки лише на очікуванні зовнішніх поставок.

Українська ППО має посилюватися вже зараз, власне ракетне виробництво — масштабуватися, а дипломатична робота з партнерами — враховувати не тільки війну Росії проти України, а всю систему глобальних конфліктів.

Бо сьогодні питання про те, чи буде українське місто захищене від російської балістичної ракети, може опосередковано залежати від того, чи пройде завтра нафтовий танкер через Ормузьку протоку і чи зможуть Вашингтон та Тегеран домовитися про мир.