Польща заговорила про блокування вступу України до ЄС: що стоїть за заявами щодо УПА, Starlink та євроінтеграції
У Сеймі Польщі пролунали жорсткі заяви щодо України Українсько-польські відносини останніми роками вважалися одним із ключових факторів підтримки України в умовах російської агресії. Однак на початку ...
Новини · Автор: Олександр Боднарюк ·
Українсько-польські відносини останніми роками вважалися одним із ключових факторів підтримки України в умовах російської агресії. Однак на початку червня 2026 року в польському політичному просторі знову загострилися дискусії навколо історичної пам’яті, ролі Української повстанської армії (УПА) та перспектив подальшої підтримки Києва.
Гучний резонанс викликала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який закликав Варшаву блокувати вступ України до Європейського Союзу до моменту зміни української історичної політики щодо УПА. Крім того, політик запропонував припинити фінансування систем супутникового зв’язку Starlink для українських військових.
Ці заяви стали реакцією на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування, пов’язане з героями УПА. Саме це рішення стало каталізатором нової хвилі дискусій між Києвом та Варшавою.
Кшиштоф Босак, один із лідерів польської правої партії «Конфедерація» та чинний віцеспікер Сейму, заявив, що Польща повинна офіційно повідомити про готовність блокувати вступ України до ЄС доти, доки Київ не відмовиться від того, що він називає «культом злочинців» та не вирішить усі суперечки, пов’язані з Волинською трагедією і питанням ексгумацій польських жертв.
Окрім цього, польський політик виступив за:
припинення фінансування систем Starlink для потреб української армії;
відмову Польщі від участі у механізмах спільного європейського кредитування допомоги Україні;
посилення політичного тиску на Київ через історичні питання.
Попри стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою, історична пам’ять залишається одним із найскладніших питань у двосторонніх відносинах.
Для значної частини українців УПА асоціюється з боротьбою за незалежність України проти нацистської Німеччини та радянського режиму.
Водночас значна частина польського суспільства розглядає окремі дії підрозділів УПА через призму подій на Волині 1943–1944 років, які в Польщі офіційно трактуються як злочини проти польського населення.
Саме тому будь-які офіційні рішення української влади, пов’язані з вшануванням діячів УПА, регулярно викликають гостру реакцію польських політиків різних політичних таборів.
Експерти зазначають, що ця суперечність існує десятиліттями і навряд чи може бути вирішена швидкими політичними деклараціями.
З юридичної точки зору Польща справді має інструменти впливу на процес розширення Європейського Союзу.
Кожен новий етап переговорів щодо вступу держави-кандидата потребує погодження всіма країнами-членами ЄС. Це означає, що навіть одна країна може істотно уповільнити або заблокувати окремі етапи переговорного процесу.
Подібні ситуації вже траплялися в історії Європейського Союзу. Наприклад, окремі країни використовували право вето для вирішення двосторонніх суперечок із кандидатами на вступ.
Водночас політичні оглядачі наголошують, що заява Босака поки що не є офіційною позицією польського уряду чи всієї польської держави. Йдеться про позицію конкретного політика та його політичного середовища.
Окрему увагу привернула пропозиція припинити фінансування систем Starlink для українських військових.
Starlink став одним із ключових елементів зв’язку на фронті після початку повномасштабної війни. Система забезпечує передачу даних, координацію підрозділів, роботу безпілотників та зв’язок у районах, де звичайна інфраструктура зруйнована.
Саме тому будь-які дискусії про обмеження доступу до цієї технології сприймаються як питання не лише політики, а й безпеки.
Втім, навіть у разі реалізації пропозицій окремих польських політиків це не означало б автоматичного припинення роботи Starlink в Україні. Фінансування таких проєктів здійснюється за участі різних держав, міжнародних програм та інших джерел підтримки.
Важливо розуміти, що польське суспільство не є однорідним у своїх поглядах на Україну.
Партія «Конфедерація», одним із лідерів якої є Босак, займає більш жорстку позицію щодо історичних питань і фінансової підтримки Києва. Водночас у Польщі існують політичні сили, які продовжують підтримувати європейську інтеграцію України та вважають, що стратегічна безпека регіону потребує подальшої співпраці між Варшавою та Києвом.
Частина польських експертів вважає, що історичні суперечки не повинні блокувати співпрацю двох держав у сфері безпеки.
Інші ж переконані, що питання історичної пам’яті неможливо відкладати на майбутнє і вони повинні бути врегульовані до вступу України в Європейський Союз.
На даний момент заява Кшиштофа Босака не має прямої юридичної сили, однак вона демонструє наявність серйозних дискусій усередині польської політики щодо майбутніх відносин із Україною.
Якщо історичні питання й надалі залишатимуться предметом політичних конфліктів, вони можуть ускладнювати переговори про вступ України до ЄС та впливати на суспільні настрої в обох країнах.
З іншого боку, взаємна економічна співпраця, спільні безпекові інтереси та геополітична ситуація в Європі створюють потужні стимули для збереження партнерства між Києвом і Варшавою.
Заяви віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака про необхідність блокування вступу України до ЄС та припинення фінансування Starlink стали одним із найгучніших політичних сигналів останніх днів. Причиною стала чергова суперечка навколо оцінки ролі УПА та історичної пам’яті.
Попри резонансність цих слів, вони наразі не є офіційною позицією польської держави. Проте ситуація показує, що історичні питання продовжують залишатися одним із найскладніших факторів у відносинах між Україною та Польщею.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть обидві країни знайти баланс між збереженням власної історичної пам’яті та необхідністю стратегічного партнерства в умовах сучасних викликів для всієї Європи.