Росія збільшує армію, а Пхеньян готує нових військових для Москви

Війна Росії проти України входить у період, коли масштаб протистояння визначається вже не тільки кількістю танків, ракет чи дронів на фронті. Все більше значення має здатність держав створювати довгострокову військову систему, здатну поповнювати втрати, виробляти зброю та залучати нові людські ресурси.

Саме на цьому тлі Москва зробила черговий крок до збільшення військового потенціалу.

28 вересня 2026 року Володимир Путін підписав указ, яким штатну чисельність Збройних сил Росії збільшено до 2 441 630 осіб, з них 1 550 500 — військовослужбовці. Порівняно з попереднім показником це збільшення на 15 500 військових. Це вже четверте підвищення штатної чисельності російської армії у 2026 році.

Практично одночасно президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала нові дані про військову співпрацю Росії та Північної Кореї.

За його словами, на території Росії вже перебувають понад 8 тисяч військових КНДР, а ще 10 тисяч північнокорейських військовослужбовців готують до відправлення. Зеленський заявив, що цих людей відбирають для навчання і подальшого перекидання до Росії.

Якщо ця інформація підтвердиться в заявленому масштабі, йдеться не просто про чергову партію іноземних військових. Це буде продовженням формування Москвою міжнародної системи підтримки війни, у якій людські ресурси, боєприпаси, ракети, технології та військовий досвід поступово об'єднуються в один ланцюг.

1,55 мільйона військових: що насправді означає указ Путіна

Цифра 1,55 млн військовослужбовців одразу привертає увагу. Однак її важливо правильно трактувати.

Йдеться про штатну чисельність, тобто затверджену кількість військовослужбовців, на яку розрахована структура російських Збройних сил. Це не означає, що Росія одномоментно набрала 1,55 млн нових солдатів або що всі ці люди зараз беруть участь у війні проти України.

Новий указ збільшує дозволену чисельність військовослужбовців на 15 500 осіб порівняно з попереднім показником. У липні 2026 року штатна чисельність становила 1 535 000 військових.

Але значення рішення полягає саме в іншому.

Москва офіційно продовжує розширювати військову структуру навіть після кількох років повномасштабної війни. Це свідчить про те, що російське керівництво не будує свою військову політику виключно навколо короткострокового поповнення підрозділів.

Створюється довгострокова військова система, яка повинна мати можливість утримувати значну кількість особового складу, формувати нові частини та компенсувати втрати.

І це принципово важливо для України.

Четверте збільшення армії Росії за один рік

Особливо показовою є динаміка.

У 2026 році Москва вже кілька разів збільшувала штатну чисельність Збройних сил. Нове рішення у вересні стало четвертим таким підвищенням.

Сумарно цьогорічні зміни збільшили затверджену чисельність російських військових посад приблизно на десятки тисяч. При цьому кожне окреме рішення може виглядати відносно невеликим, але в сукупності формується стійка тенденція до розширення військової машини.

Важливо також, що указ Путіна передбачає виділення необхідного фінансування Міністерству оборони Росії.

Тобто йдеться не лише про формальну зміну цифри в документах.

Росія закладає під збільшення армії бюджетну основу.

Москва готує рекордні військові витрати

Ще один сигнал — російський бюджет.

За документами російського уряду, які вивчив Reuters, Москва планує витратити у 2027 році 17,1 трлн рублів на оборону. Це приблизно на 27% більше за раніше заплановані 13,5 трлн рублів і є найбільшою сумою з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Загальні витрати на оборону за трирічний бюджетний період мають становити близько 50 трлн рублів.

Ці цифри показують, що Москва не демонструє ознак швидкого скорочення військових видатків.

Навпаки.

Навіть на тлі економічних проблем, бюджетного дефіциту та зниження прогнозів доходів від нафти й газу російська влада продовжує відводити величезні ресурси на оборонний сектор. Reuters повідомляє, що прогноз дефіциту федерального бюджету Росії на 2026 рік було підвищено до 3,2% ВВП, тоді як прогноз нафтогазових доходів знижено.

Це створює парадокс російської економіки: чим сильніше війна тисне на державні фінанси, тим більше Москва намагається захистити фінансування військової машини.

КНДР: від боєприпасів до військової присутності

Однак найцікавіша частина нинішньої ситуації — не лише збільшення російської армії.

Це поглиблення військового союзу Росії та Північної Кореї.

За оцінками України та Південної Кореї, Пхеньян відправив до Росії приблизно 14–15 тисяч військовослужбовців із 2024 року. Значна частина північнокорейського контингенту використовувалася в районі Курської області.

Тепер Україна повідомляє про нову фазу.

Володимир Зеленський заявив, що понад 8 тисяч військових КНДР уже перебувають на території Росії, а ще 10 тисяч готуються до відправлення.

Це саме заява української сторони, а не незалежно підтверджена цифра. Reuters передає її як повідомлення президента України та зазначає, що Північна Корея вже постачала Росії значні обсяги озброєння та боєприпасів.

Для журналістики принципово важливо зберігати цю різницю: факт військової співпраці Росії та КНДР має широку документальну базу, тоді як конкретний новий контингент у 10 тисяч осіб наразі слід подавати як інформацію української розвідки.

Що Північна Корея вже дала Росії

Військова співпраця Москви та Пхеньяна давно вийшла за межі політичних декларацій.

За даними Reuters, Північна Корея постачала Росії мільйони артилерійських і мінометних боєприпасів, а також балістичні ракети, далекобійні артилерійські системи та реактивні системи залпового вогню.

Для Росії це має очевидне значення.

Війна в Україні перетворилася на протистояння величезних промислових систем. Артилерійські боєприпаси витрачаються тисячами й десятками тисяч. Ракети та дрони потребують постійного виробництва.

Тому навіть країна з обмеженими економічними можливостями може бути цінною для Москви, якщо вона здатна поставляти боєприпаси або людей.

А Північна Корея отримує натомість іншу валюту — не лише гроші.

Йдеться про технології, військовий досвід та доступ до російських розробок.

Дрони Shahed і технологічний обмін

Одна з найбільш цікавих заяв Зеленського стосується виробництва ударних дронів.

Президент України повідомив, що Росія передає Північній Кореї технологічну допомогу, зокрема для виробництва дронів типу Shahed.

Якщо ця інформація відповідає дійсності, наслідки виходять далеко за межі війни в Україні.

Північна Корея отримує можливість освоювати сучасні технології масового виробництва безпілотників, тоді як Росія отримує додаткову промислову базу та потенційного партнера у виробництві озброєнь.

Це принципово інша модель співпраці.

Раніше Пхеньян міг бути для Москви джерелом боєприпасів та ракет.

Тепер він потенційно перетворюється на виробничого партнера.

Чому Росії потрібні іноземні військові

Поява північнокорейських військових у російській військовій системі пов'язана не тільки з політикою.

Є й суто практичний фактор — людські ресурси.

Українська розвідка ще в серпні заявляла, що Росія розглядає додаткову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках. За даними української сторони, Москва могла розраховувати залучити сотні тисяч людей, щоб компенсувати втрати та поповнювати нові формування.

Одночасно Кремль намагається збільшувати рекрутинг контрактників та залучати іноземців.

Саме тому слова Зеленського про нову хвилю залучення військових КНДР слід розглядати в ширшому контексті.

Росія шукає додаткові джерела особового складу.

Це можуть бути російські контрактники, іноземці, ув'язнені або інші категорії рекрутів — а також військові союзної держави.

Росія намагається створити систему війни на виснаження

Усе це складається в одну картину.

Москва збільшує штатну чисельність армії.

Зростають оборонні витрати.

Розширюється виробництво озброєнь.

Збільшується використання безпілотників.

Розвивається військова співпраця з Іраном та Північною Кореєю.

Розглядається можливість нового набору особового складу.

І паралельно Росія продовжує наносити масовані ракетно-дронові удари по Україні.

Це дозволяє говорити про формування моделі війни на виснаження, у якій Москва намагається компенсувати втрати не одним способом, а одразу кількома каналами.

Саме це може бути головним стратегічним значенням останніх рішень Кремля.

КНДР отримує від війни власний військовий досвід

Є ще один аспект, який може мати довгострокові наслідки.

Північна Корея десятиліттями розвивала одну з найбільших армій світу, але її військові можливості значною мірою базувалися на досвіді минулого.

Війна в Україні стала полігоном сучасного конфлікту, де одночасно використовуються супутникова розвідка, дрони, РЕБ, високоточні ракети, FPV-системи, далекобійні удари та цифрові системи управління.

Північнокорейські військові отримують можливість побачити, як усе це працює в реальному бою.

Тому співпраця з Росією може посилювати не тільки Москву.

Вона потенційно модернізує військові можливості Пхеньяна.

Саме це пояснює занепокоєння Південної Кореї та інших держав Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Війна в Україні дедалі більше стає міжнародною системою протистояння

Українська війна вже давно перестала бути конфліктом, який можна розглядати виключно через карту фронту.

На одному боці — Україна та її партнери, які розвивають системи ППО, дрони, далекобійні засоби та власне виробництво.

На іншому — Росія, яка використовує власну промислову базу та одночасно поглиблює співпрацю з державами, готовими постачати їй зброю, боєприпаси, технології або людські ресурси.

Тому поява нових північнокорейських військових у Росії — якщо інформація про їх підготовку підтвердиться — матиме значення не лише для фронту в Україні.

Це буде сигналом про подальше формування міжнародної військової коаліції навколо Росії.

Чи означає це підготовку Росії до нового наступу?

Однозначної відповіді наразі немає.

Збільшення штатної чисельності армії, військових витрат або залучення іноземних військових саме по собі не доводить підготовку конкретної наступальної операції.

Проте сукупність цих рішень демонструє, що Москва готується до тривалого протистояння.

Російський бюджет на 2027 рік передбачає рекордні витрати на оборону.

Штатна чисельність армії знову збільшена.

Україна повідомляє про підготовку нового російського мобілізаційного ресурсу.

Паралельно поглиблюється співпраця з КНДР.

Це більше схоже не на підготовку до однієї короткої кампанії, а на спробу створити ресурс для продовження війни на тривалий період.

Що це означає для України

Для України головний висновок полягає не в самій цифрі 10 тисяч.

Найважливішим є те, що Росія продовжує шукати нові джерела ресурсів для війни.

Якщо Москва отримує від Північної Кореї боєприпаси та військових, а натомість передає технології й досвід, формується взаємозалежна система.

Україні у відповідь необхідно розвивати власну систему військового виробництва та поглиблювати співпрацю з партнерами.

Особливо важливими стають:

• виробництво ударних і перехоплювальних дронів;

• системи протиповітряної оборони;

• засоби радіоелектронної боротьби;

• далекобійні озброєння;

• артилерійські боєприпаси;

• технології розвідки та супутникового спостереження;

• захист енергетичної та промислової інфраструктури.

Війна дедалі більше визначається не тільки кількістю людей на передовій, а здатністю держави швидко виробляти, адаптувати та масштабувати технології.

Висновок: Москва збільшує ресурс війни, а Пхеньян стає дедалі важливішим партнером

Рішення Володимира Путіна збільшити штатну чисельність російських Збройних сил до 1 550 500 військовослужбовців саме по собі не означає негайної появи сотень тисяч нових солдатів на фронті. Але воно є документованим сигналом подальшого розширення російської військової системи.

Ще один сигнал — гроші.

Росія планує витратити у 2027 році 17,1 трлн рублів на оборону, що приблизно на 27% перевищує попередній план.

І третій — міжнародний.

Україна заявляє, що понад 8 тисяч військових КНДР уже перебувають у Росії, а ще 10 тисяч готуються до відправлення. Ця конкретна цифра потребує незалежного підтвердження, але сама військова співпраця Москви та Пхеньяна вже має значну доказову базу: Північна Корея постачала Росії боєприпаси, ракети та військову техніку, а її військові брали участь у війні.

Тому нинішня ситуація має значення далеко за межами окремого рішення Кремля.

Росія будує ресурс для довгої війни. Північна Корея стає одним із джерел цього ресурсу. А Україна змушена готуватися до протистояння, в якому противник дедалі активніше використовує міжнародні військові зв'язки.

У такій ситуації питання вже не зводиться до того, скільки солдатів Москва зможе набрати завтра.

Питання полягає в тому, наскільки швидко Росія та її партнери зможуть перетворювати людські ресурси, гроші, технології й виробничі потужності на реальну військову силу — і наскільки швидко Україна та її союзники зможуть створювати відповідь.

Саме ця гонка ресурсів значною мірою визначатиме наступний етап війни.